Як зберегти психічне здоров'я.
Читайте інформацію за посиланням:https://www.facebook.com/emotional_health
Як зберегти психічне здоров'я.
Читайте інформацію за посиланням:https://www.facebook.com/emotional_health
Чи варто заходити в приміщення школи, проводжаючи або зустрічаючи дитину?
Ознайомтеся за посиланням:
https://www.facebook.com/UNICEFUkraine/photos/a.198585943539278/3427058424025331/
Щоб про це дізнатися, перейдіть за посиланням
https://www.facebook.com/UNICEFUkraine/photos/pcb.3421184237946083/3421175647946942/
Формування
людини, як відомо, починається з дитинства. В молоді роки закладається основа
не тільки відповідних знань, але й норм поведінки, звичок, потреб особи.
Виховання молодого покоління - це виховання майбутнього кожної держави, і
майбутнє залежить не тільки від рівня професійної підготовки цього покоління,
але й від його моральних якостей.
Нестача спілкування,
емоційна незадоволеність, яку діти нерідко відчувають у власних родинах,
потреба у належності до референтної групи, можуть бути частково компенсовані
уважним, доброзичливим ставленням педагогів та працівників органів юстиції,
внутрішніх справ під час проведення правового виховання дітей. Комфортне
почування в школі, де дитина проводить значну частину свого часу, є умовою її
успішної соціалізації.
Сьогодні надто
актуальною виступає проблема зростання правопорушень серед молоді. Профілактика
правопорушень неповнолітніх є передусім проблемою педагогічною, бо вона
пов’язана з вирішенням певного кола виховних завдань. Тому в цій справі
особливе місце має зайняти рання профілактика, яка має розпочинатися вже з
дитячого садка й початкових класів школи, коли закладаються основи характеру,
ставлення до оточуючих, поведінки в побуті.
Одним із напрямів у
боротьбі зі злочинністю взагалі та злочинністю неповнолітніх зокрема є
профілактична діяльність. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх в
Україні проводиться зусиллями соціально-психологічних служб, педагогів,
співробітників соціальних служб, служб у справах неповнолітніх, працівниками
право охоронних органів.
Проблему профілактики
правопорушень серед дітей розглядають переважно як частину педагогічної
діяльності, зокрема, у межах навчальних закладів. Заходи правового виховання,
спрямовані на профілактику правопорушень, можна розподілити на такі напрями:
-надання правових знань педагогами під час викладання певних предметів;
-проведення вікторин, тематичних уроків (для молодших школярів);
-зустрічі з працівниками правоохоронних органів, які можуть відбуватися
за місцем навчання дітей або за місцем роботи правоохоронців.
На даний час існують
різні методи, що можуть використовуватися з метою правового виховання
неповнолітніх. Серед них: роз'яснення, розповіді, бесіди, читання творів,
лекції, дискусії, диспути з правових питань, «круглі столи» з правових питань
та інші вербальні методи, інтерактивні методи - ігри, рольові ігри, вправи,
тренінги, конкурси.
Фактором ризику щодо
можливості скоєння правопорушень неповнолітніми є не тільки брак правових знань,
а й відсутність системи дозвілля, проведення часу без певної мети та заняття. Відповідно,
існує напрям профілактики, спрямований на організацію дозвілля.
Методи, що
застосовуються для профілактики протиправних дій неповнолітніх у рамках напряму
організації дозвілля, частково збігаються з методами правового виховання в
навчальних закладах. Діти краще сприймають інформацію, коли вона надасться в
активній формі (ігри, тренінги тощо). А лекції та інші вербальні методи є
традиційними для інформування різних вікових категорій. У цьому напрямі
застосовуються також консультації, які дають змогу проводити індивідуальну
роботу з дитиною, здійснювати психологічну корекцію, надавати правову допомогу
тощо.
Профілактична діяльність
щодо попередження правопорушень серед неповнолітніх може проводитись як у
рамках навчального процесу, так і в позашкільний час. Найефективнішими методами
роботи з попередження правопорушень серед неповнолітніх вважаються тренінги та
індивідуальні методи. Форми та методи роботи мають відповідати віку дітей,
викликати в них зацікавлення та спонукати до роздумів.
1. Під
час зупинки поліцейський
називає своє прізвище,
ім’я та по
батькові, посаду, спеціальне
звання.
2. Має пояснити причину зупинки.
3. Ви можете попросити показати службове
посвідчення; для того, щоб пересвідчитися, що вони дійсно є представниками
поліції (стаття 18 Закону України «Про національну поліцію»).
4. Представник
поліції має встановити
вашу особу та
ваш вік. Ви повинні пред’явити документи, що засвідчують вашу
особу (учнівський/студентський квиток або паспорт). Якщо у вас
немає з
собою таких документів,
то ви маєте
чітко назвати ваші
дані, наголосити, що
ви є
неповнолітнім, та
дати контактний номер
телефону дорослого (батьків,
опікунів), які можуть
підтвердити вашу особу.
5. Поліцейський
може попросити оглянути
ваші речі. Ви можете самостійно
показати вміст сумки, щоб представники поліції переконалися, що все в порядку.
На цьому ваше
спілкування з поліцейськими може бути завершене, якщо там дійсно ваші речі.
Повернення до школи — важливий і довгоочікуваний етап, проте у вас та ваших дітей, мабуть, виникає чимало запитань про #COVID19
https://www.facebook.com/UNICEFUkraine/photos/pcb.3405421049522402/3405352799529227
Початок нового навчального року — це завжди стрес. Особливо під час пандемії, коли і дорослі, і діти змушені адаптуватись до нових умов.
Як батьки можуть допомогти своїм дітям подолати стрес, і що варто зробити вчителям, щоб зменшити рівень напруги?
Зацікавило? Перейдіть за посиланням: https://www.facebook.com/UNICEFUkraine/photos/pcb.3398654733532367/3398598986871275
Декілька порад батькам, діти яких звикають до шкільного процесу.
Інколи початок навчального року для дітей стає справжнім стресом. Адже налаштуватися на навчання після тривалого відпочинку школярам вдається важче, ніж повернутися до роботи після відпустки дорослим. За словами практикуючого психолога Ірини Коржук, процес адаптації до шкільного процесу після літніх канікул у дітей триває до двох місяців. За цей час вони звикають до учнівського колективу, до своїх ровесників і призвичаюються до колективу педагогів.
«Звісно, дітей потрібно готувати до школи ще перед навчальним роком, підлаштувавши напередодні їх розпорядок дня. Лягати спати дітлахам потрібно до десятої години, щоб вони призвичаїлися ставати вранці і без поспіху збиратися, - розповідає психолог. – Таким чином перехід на новий режим був би максимально комфортним. Портфелики збирають звечора, щоб вранці на це час не витрачати».
Робити навантаження дітям потрібно поступово. Як зазначила Ірина Василівна, перший місяць батькам не варто поспішати з гуртками та факультативами. Крім того, потрібно врахувати, що там у них теж буде свій процес адаптації. Батьки мають розставити пріоритети. Дитина ніколи не зможе виконати якісно домашнє завдання за 20 хвилин. Тому батькам варто бути готовими до накладок: підлаштувати режими факультативів так, щоб залишалась перерва на відпочинок.
«Батькам треба бути уважними до дитини. Дуже важливо забезпечити повноцінне харчування. З собою діти мають обов’язково мати водичку і щось перекусити корисне. Мають бути прогулянки на чистому повітрі, - додає вона. - Якщо у дитини з’явилися нові звички: дитина гризе олівець, гризе нігті, колупання в носі – це психологічний захист. Так дитинка ніби повертається подумки додому. Це своєрідна захисна реакція організму, але на неї батькам потрібно звертати увагу. Щоб зняти напругу, комусь допомагає ранкова зарядка або заняття в басейні після уроків».
Найбільший контроль має бути за школярами-початківцями. Для них найважливіше – режим дня, здорове харчування, спокій і прогулянки. «Першачків треба вчити себе контролювати. Батькам потрібно тримати тісний зв'язок з вчителькою. Якщо якісь труднощі виникають, не соромитись запитувати у педагога. Але це треба робити без присутності школяра, адже дитина себе некомфортно при цьому почуватиме», - говорить Ірина Коржук.
Перехід від початкової ланки до середньої також інколи викликає стрес. З’являється більша кількість викладачів, новий колектив. «Стрес може бути каталізатором хвороб. Навіть після гарного відпочинку влітку, діти починають хворіти, відбувається порушення сну. Це захисна реакція організму. Тому батькам не потрібно ухилятися від бесід зі своїми дітьми, - радить психолог. - Треба дотримуватися «правила трьох хвилин». Коли дитина щойно прийшла додому, в жодному випадку не запитувати, що там в школі. Протягом трьох хвилин просто пригорнути, заспокоїти малечу. Потім вже говорити з дитиною. Хоча, на жаль, бесіди батьки часто ігнорують. А брак спілкування накопичується і дітям стає важко. Завжди запитуйте, як пройшов день, що цікавого дитина дізналася, а щоби ще хотіла дізнатися. Кожен крок для них - це новий досвід. Ні в якому разі не можна говорити: ось я була відмінницею, а ти? Важливіше розповісти, яким чином це вдалося, які труднощі довелося подолати. Проявіть терпіння, щоб дитина не втратила віру в себе».