Секрети дистанційної роботи

Секрети дистанційної роботи від Ваче Давтяна, автора курсу «Тайм в кайф», бізнес-тренера та підприємця.  Щодня прокидайтеся в однаковий час. Вихідний або робочий день — неважливо, головне дотримуватися режиму, адже так ви можете регулювати кортизол — гормон стресу. ⠀  Впровадьте нову звичку або ранковий ритуал. Не знаєте, чим зайнятися у додаткову годину, яку раніше витрачали на дорогу до роботи? Придумайте собі ритуал! Ваче Давтян витрачає 2,5 години щоранку на енергетичні звички — спорт, медитацію або руханку. ⠀  Не заходьте у соціальні мережі та не читайте новини одразу після пробудження. Негативні новини, на які ми підсвідомо звертаємо більше уваги, можуть спровокувати паніку, вплинути на ваш настрій та позбавити можливості раціонально приймати рішення впродовж дня. Особливо, зараз, коли у світі вирує пандемія. Дійте свідомо та контролюйте свою увагу. ⠀  Знайдіть свою «золоту» годину. Вранці ми маємо найбільший рівень енергії, тож краще направити її не на термінові задачі, а на стратегічні (глобальні). Це задачі, які є фундаментом вашої діяльності та мають конкретний вплив на неї. Зрозумійте, коли саме настає ваша «золота» година та займайтеся у цей час надважливими завданнями. ⠀  Робіть перерви в роботі. Обов'язково кожні 1,5-2 години треба перемикати свою увагу з роботи на щось інше — зробити невеличку руханку, прочитати статтю чи вийти на прогулянку — це допоможе не відчувати себе після роботи як вичавлений лимон. ⠀  Працюйте якісніше, а не більше. Насправді нам може вистачати й 4-5 годин для усіх завдань, але за умови, що ми працюємо ефективно, не відволікаючись на зовнішні фактори. Попрацюйте над вашою концентрацією та якістю роботи, а не над кількістю робочих годин. ⠀  Правильно обладнайте робоче місце. Не працюйте там, де ви відпочиваєте — це місця з іншою атмосферою та настроєм. Якщо приміщення маленьке, повертайтеся спиною до факторів, які можуть вас відволікати. ⠀  Не працюйте у піжамі. Коли вдома ви одягаєтеся так, ніби йдете в офіс, це створює робочу атмосферу, яка впливає на вашу ефективність. Тож не нехтуйте цією порадою та мерщій одягатися! (може, саме час вдягнути піджак?) ⠀ Якщо тема тайм-менеджменту вам цікава, ви мегапрокрастинатор сотого рівня, відчуваєте нестачу енергії для досягнення цілей та хочете встигати в 4 рази більше — обов'язково реєструйтеся на курс «Тайм в кайф»! На вас чекають 7 років досвіду за 6 тижнів, 12 тренінгів та 24 практичних завдання!

 

Чи можна в 5 років дитині йти до школи

Світлана Ройз про те, чи можна в 5 років дитині йти до школи

Психологи та нейропсихологи рідко бачать готовність до школи у дітей у 6 років. І я часто нагадую батькам, що між 6-7 роками вміщується 5 років емоційного розвитку дитини.

Мотивація у дітей віком до 7 років – ігрова. Дуже рідко у сучасних дітей навчальна мотивація зростає і до 7 років.

Все, що в навчанні до 7 років не є грою, виснажує дитину.

Важливо також враховувати, що нам зараз доведеться поновлювати всіх дітей (вчителів, батьків) після пандемії.

ЧИ ОБОВ’ЯЗКОВИЙ У ШКОЛІ ЩОДЕННИК ТА ЧИ МАЄ ПРАВО ВЧИТЕЛЬ ПИСАТИ У НЬОМУ ЗАУВАЖЕННЯ

 Чи має право вчитель писати зауваження та ставити знаки запитання у щоденниках?

У соцмережах піднялася дискусія: батьки школярів обговорюють, чи може вчитель писати зауваження та малювати знаки запитання у щоденниках, а тим паче червоною пастою. Одні вважають, що щоденник – особиста справа дитини, інші називають його “обличчям школяра” і основним способом комунікації вчителя, учня та її батьків. У “Сніданку з 1+1” юрист ГО “Батьки SOS” Роман Бондаренко та психологиня Дар’я Селіванова розповіли, чи має право вчитель писати зауваження та ставити знаки запитання у щоденниках, а також чи потрібні вони у сучасних школах.

Юрист розповів, що існування щоденників не передбачено жодним нормативним актом:

Не має ніякого закону, постанови, розпорядження, який би запроваджував існування щоденників і їх ведення. Щоденник не є обов’язковим у школах. Якщо його немає у дитини, вона не може отримувати ніяких покарань. 

Тому записувати домашнє завдання чи робити будь-які необхідні помітки дитина може й у звичайному зошиті чи блокноті. Щоденник, яким ми всі звикли його бачити — це не більш ніж просто традиція. Юрист пояснює:

Раніше це був засіб зв’язку між вчителем і батьками: коли не було мобільних телефонів, електронної пошти та месенджерів, тоді відповідно через щоденник передавалася інформація. Тепер використання щоденника як засіб інформації — це як кинути записку в пляшку, а пляшку кинути в море. 

А от дитяча психологиня не погоджується з цим, адже з точки зору психології каже, що щоденник — це не безглузда річ:

Я прихильник того, щоб певна дисципліна та структура в освіті була. Вона потрібна дітям у тому, щоб було розуміння якихось завдань, відповідальності.

Хаос у зошиті, блокноті чи замітках, на думку Дар’ї, важче контролювати й батькам, і вчителю:

Я вважаю, що замінювати журнал у цій ситуації буде некоректно, бо тоді вчитель виявиться позбавленим якихось інструментів взаємодії з дитиною та вказівок на її помилки. Для цього потрібен якийсь акцент, і червона ручка це нормально.

Питання лиш у тому, наскільки дотриманий баланс між лояльними вказівками й рекомендаціями та зауваженнями вчителя й прискіпливим ставленням до дитини, яке теж може проявлятися в помітках у щоденнику. Тому якщо розгорнувши його ви помітили, що там все червоне, психолог радить поспілкуватися з дитиною, а після — із вчителем та всім разом шукати причини.

Джерело інформації: http://www.ukr.life/uk/osvita/chi-obov-yazkovij-u-shkoli-shhodennik-ta-chi-maye-pravo-vchitel-pisati-u-nomu-zauvazhennya-komentari-yurista-ta-dityachogo-psihologa/?fbclid=IwAR1jORC6tPcB0kb7y3aQB00OhBv04y8FWUggDAIOEcEGQ9JR-hxz_CjYtXo

 Формування психологічної готовності працівників закладів освіти до конструктивної поведінки в умовах надзвичайних ситуацій

Нещодавно майже всі навчальні заклади по всій України були змушені провести не навчальну евакуацію, а справжню. Це призвело до стресу у дітей, батьків та педагогічних працівників. Яким же чином нам бути психологічно готовими до надзвичайного стану в освітньому закладі?

Одним з основних завдань будь-якого закладу освіти є охорона життя та здоров’я дітей. Останнім часом весь світ стикається з великою кількістю стихійних лих, аварій, пандемій. Саме тому дуже важливо зараз проаналізувати себе та чітко зрозуміти, як діяти в таких ситуаціях.

У першу чергу варто зрозуміти, що панікувати, відчувати страх, коли ви знаходитесь в екстремальній ситуації – це нормально, і навіть якщо повідомлення про замінування у школах є неправдивими, це все одно може налякати.

Які дії варто вжити після евакуації для підтримки дітей?

Поговорити

Ініціюйте бесіду з дітьми та обговоріть, які емоції вони відчувають саме зараз, а не в період надзвичайної ситуації. Намалюйте це. Дуже важливо не обговорювати сам інцидент.

Поверніть відчуття безпеки

Згадайте разом з дітьми, що робить вашу школу безпечною? Наприклад, паркан, охоронець, датчики диму, вогнегасники тощо. Проговоріть, що саме евакуація, робота поліції, бригада розмінування, пошукові собаки – це підтвердження того, що кожен з вас у безпеці.

 

15 типових помилок учителя під час дистанційки

Щоб ефективність онлайн-навчання залишалася високою, зберігайте баланс між користю і цікавістю уроків. Але є безліч нюансів, які суттєво знижують якість дистанційки. Переможець Global Teacher Prize Ukraine Артур Пройдаков зробив для читачів «Освіторії» розбір типових помилок, яких варто уникати, якщо ваша школа знову перейшла на дистанційне навчання.

Помилка №1

Планувати хід уроку «в голові»

Доволі поширена помилка: вчитель іде на онлайн-урок, маючи в запасі два-три слайди, вміння імпровізувати і приблизне розуміння, як можна «потягнути час». Якісний урок можна провести тоді, коли ви продумаєте загальну його картину. Можна скористатися цікавою методикою планування уроку за 5 хвилин — як дистанційного, так і в офлайн-форматі.

Помилка №2

«Забувати» про візуалізацію контенту

Під час онлайн-навчання візуалізація навчального матеріалу набуває особливої цінності. Адже саме динамічна й чітка структура уроку в поєднанні з відео, фото, колажами, тематичними мемами, розпалюють інтерес учнів. А значить, тих, хто відволікається, у класі стане менше, а виконаних завдань і бажання школярів ділитися думками — більше. Для своїх уроків я частенько знаходжу осучаснені фото й колажі українських письменників. Діти запам’ятовують про мандрівного філософа Скороводу більше цікавинок, якщо показую їм колаж, на якому Сковорода мчить на електросамокаті. Або обговорюю з класом один із дописів за хештегом #ПанасМирний з Instagram. Спрацює і спільний аналіз із учнями коротких навчальних відео з TikTok. Там є ролики про «Кайдашеву сім’ю», «Тіні забутих предків». Нехай учні дивляться й шукають, які сюжетні лінії показано у відео неточно, а які автори «забули» показати.

Стадії вигорання та що з цим робити 

Підказки батькам, які схвильовані інформацією в медіа про ризиковану поведінку підлітків