23 практичних пункти про агресію дітей різного віку

+ список книг.

1. Дитина відрізняється від дорослого в тому числі і тим, що у дорослого механізм гальмування і контролю вже присутній і налагоджений. Слова «Візьми себе в руки» до малюків абсолютно неприйнятні, їм поки «нічим» взяти себе в руки вони тільки вчаться. Важливо про це пам'ятати.

2. Будь-яку роботу з батьками я починаю з теми ресурсу (якщо дорослий не подбав про себе, якщо він втомився, виснажений - у нього абсолютно природно просто не вистачить сил на адекватну дорослу реакцію). Припустимо сказати дитині - я так втомився, що мені зараз потрібно побути самому, щоб потім з тобою говорити і реагувати. Дитині ми не потрібні 24 години на добу. Дитині важливо, щоб ми дбали про себе. Вона буде вчитися цьому. І це один з кращих вкладів в її майбутнє. Якщо у батьків немає сил - всі інші пункти будуть марні.

3. Діти дуже міцні, якщо ми більшу частину часу поряд з ними «вмєняшки», епізоди нашої «невмєняшковості» вони переживуть без шкоди. Але тут все ж важливе питання - які ми більшу частину часу.

4. Виявлений гострий процес більш безпечний, ніж прихований. Не проявлений опір йде «в тінь» і може перетворитися в тілесні симптоми, в форму аутоагресії, «агресія на себе» може проявитися у зниженні успішності, у відчутті себе жертвою, в тому, що дитина може почати втрачати речі, «притягувати» до себе « покарання ». Чи може дитина сказати вам «ні?», Чи припустима в родині конфронтація думок? Чи дають дитині в чому-небудь право вибору? Чи є у неї відчуття, що вона може на щось вплинути?

5. Дитина може «віддзеркалювати» агресивну поведінку авторитетних дорослих, може злитися «за когось» (в роботі часто зустрічала сім'ї дуже інтелігентні, в яких дитина проживала за дорослих невиявлені і неусвідомлювані ними емоції). Часто дитина «проявляє» своєю поведінкою замаскований конфлікт в родині. Важливо чесно проаналізувати свою дорослу поведінку і свої реакції. Це не означає - стати агресивним, це означає - знайти прийнятний спосіб доносити інформацію про свої потреби.

6. Агресія часто виростає з відчуття небезпеки. Буває компенсацією болю, образи. Причому, дитину можуть образити в школі - а агресію вона може каналізувати на бабусю або молодшого брата. Важливо уважно і багаторівнево досліджувати ситуацію.

7. Агресія буває пасивною і активною (пасивна - наприклад, показати язик за спиною людини, приєднатися свідком до «проявлених» агресорів). Активна агресія може бути вербальною або тактильною (вербальна - обзивалки, дражнилки, крик), тактильна - биття, штовхання.

8. На кожен вид агресії - свій спосіб реагування: при вербальной - ми можемо говорити з дитиною. При тактильній - зупиняємо руку, ставимо блок, вчимо ухилятися від удару.

9. Важливо пам'ятати - малюки довербального періоду (які не вміють говорити людською зв'язною мовою) - замість словесного контакту використовують тіло. Знайомляться, сиплячи один на одного пісок, кидаючи іграшку, «торкаючись», як би розтягуючи свою руку до людини, яка їх цікавить. Б'ють лопаткою по голові, виявляючи симпатію і розташування. Це не ознака того, що росте маніяк і агресор. Наше завдання потихеньку в рольових іграх вчити знайомству, освоювати комунікативні навички.

10. Якщо малюк б'є маму, тата, бабусю - і при цьому посміхається. Швидше за все, це не агресивна дія. Це для дитини гра. Важливо не вкеладати зайвої емоції в свою реакцію. Інакше у дитини закріпиться відчуття - «О! На мою гру відповідають ». Важливо дивитися прямо в очі. Зупиняти руку (так, 150 разів поспіль) І дуже виразно і спокійно говорити: «Людей бити не можна». Переводити увагу на інші ігри.

10 жовтня – Всесвітній день психічного (ментального) здоров’я

 У Всесвітній день психічного здоров’я, який відзначається 10 жовтня, заведено говорити про проблеми психічного (ментального) здоров’я в усьому світі. 

Майже 1 мільярд людей у світі страждають на психічні розлади, щорічно 3 мільйони осіб вмирають в результаті різних додаткових факторів, що напряму пов’язані з ментальним станом. 

Ще одним негативним фактором для психічного здоров’я стала пандемія COVID-19, що значною мірою порушила звичне життя мільярдів людей у світі. 

Психічне (ментальне) здоров’я згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я – це стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або фізичних дефектів.

Згідно з ВООЗ головними критеріями психічного здоров’я є:

• усвідомлення неперервності, постійності та ідентичності власного фізичного та психічного «Я»;
• критичність до себе, власної діяльності та її результатів;
• відповідність психічних реакцій силі і частоті впливів середовища, соціальним обставинам та ситуаціям;
• здатність до саморегуляції власної поведінки відповідно до соціальних норм;
• здатність до планування власної життєдіяльності;
• спроможність змінювати стиль поведінки залежно від зміни життєвих ситуацій, обставин та інше.

У сучасному світі психологічна стійкість людей дуже важлива. Проте в Україні, в умовах повномасштабної війни, ситуація з ментальним здоров’ям набагато складніша. Війна приносить із собою не лише фізичну небезпеку, а й глибокі психологічні травми. 

Постійний страх, тривога за життя близьких, втрати рідних, вимушене переселення та руйнування домівок – усе це накладає важкий відбиток на психіку людей. До того ж, війна не тільки виснажує морально, але й створює серйозні перешкоди для доступу до професійної психологічної допомоги, яка сьогодні є необхідною для багатьох.

Як вчителю подбати про себе і залишатися в ресурсі?

 Емоційний стан та стресостійкість вчителя безпосередньо впливають на емоційний стан учнів та атмосферу в класі. Саме тому освітянам вкрай важливо піклуватися про себе в часи високої невизначеності та стресогенності, віднаходити власні ресурси стійкості та життєвої енергії. 

Пам’ятати про особистісні сенси 

Стрес та перенапруження призводять до того, що люди починають сумніватися у правильності своїх дій та рішень, або ж, навпаки, беруть на себе забагато відповідальності. Протягом воєнного часу такий дисбаланс у поведінці яскраво виражений, адже людина перебуває в умовах невизначеності та втрачає здатність контролювати ситуацію. Повернути баланс допоможе звернення до особистісних сенсів. Варто згадати, чому було обрано саме професію вчителя, у чому цінність такої діяльності, що в ній надихає та мотивує. Свої думки необхідно сформулювати однією-двома фразами, записати та розмістити на рівні очей у робочому просторі. 

Рефлексувати 

Необхідно усвідомити, на які процеси та проблеми у професійному та особистому житті можна впливати, а які перебувають поза зоною контролю.

У ході рефлексії варто відповісти на такі запитання: 

• Які звички та практики добре працюють, приносять результат та наповнюють вас ресурсом в професійному та особистому житті? 

• З якими проблемами ви стикаєтесь, чи можете на них вплинути? 

• Що для цього потрібно та які ресурси впливу ви вже маєте? 

• Які ресурси для вирішення проблем ви можете залучити або які нові ідеї та способи використати? 

Трансформувати свою діяльність 

Слід подумати над тим, як можна адаптувати практики навчання та викладання, аби зробити їх більш релевантними, ефективними та комфортними в теперішніх умовах. Наприклад, включити вправи для саморегуляції чи пошуку ресурсу в план уроку, дізнатися у класного керівника про нових учнів у класі тощо. 

Інвестувати у професійні та особисті стосунки 

Включеність у спільноту, підтримка близьких та однодумців допомагають пережити стресову ситуацію, пов’язану з війною, крім того, соціальна підтримка допомагає відновити життєву безперервність. Варто розбудовувати коло своїх професійних контактів, долучатися до професійних спільнот та платформ обміну досвідом. Корисно приділяти достатньо часу спілкуванню з близькими та друзями, підтримувати емоційний зв’язок, піклуючись одне про одного. 

Розставляти пріоритети та ставити чіткі цілі

Кожного дня або тижня слід скласти перелік завдань для виконання (не більше десяти). Після цього важливо визначити пріоритетність кожного з них, сформувавши своєрідний «рейтинг» задач. На наступному кроці необхідно виокремити три найважливіших завдання та зосередити основні зусилля на них. При формулюванні цілей важливо враховувати різні сфери життя та їх відповідність цінностям особистості. Формуючи власні цілі, варто пам’ятати, що вони повинні бути конкретними, вимірними, досяжними, актуальними та своєчасними. 

Хвалити та винагороджувати себе 

Важливо навчитися відзначати свої маленькі та значні успіхи. Щодня та / або щотижня необхідно аналізувати прогрес у досягненні цілей, фіксувати основні моменти у записнику. Обов’язково слід винагородити себе за завершену справу. 

Знаходити час для відпочинку 

Через необхідність адаптувати навчальні матеріали та збільшення робочого навантаження межі робочого та особистого часу часто стираються, і переключитися стає дедалі складніше. Варто змінювати види активності, знаходячи баланс між інтелектуальною працею та фізичною активністю. Слід визначити час, який приділяється тільки собі та близьким – це може бути декілька годин зранку та ввечері. 

Визначити та використовувати ресурси для відновлення 

У ситуації стресу вміння поповнювати власні ресурси є найважливішим, тож потрібно прислуховуватися до себе і визначати джерела своїх ресурсів. Кожній людині притаманна власна унікальна комбінація ресурсів боротьби з несприятливими обставинами. Слід визначити, що допомагає відновити емоційну рівновагу: тілесні практики, заняття творчістю, читання, музика, спілкування, прогулянки тощо та регулярно приділяти час цим заняттям.

Квадробери, теріантропи та фуррі: що треба знати про нову молодіжну субкультуру

 Серед українських підлітків набирає популярності нова субкультура, яка викликає у батьків занепокоєння та страх

В Україні почали помічати дітей та підлітків в масках з мордами тварин і накладними хвостами, що пересувається навкарачки. Раніше таке можна було побачити хіба що у роликах з інтернету. Діти-квадробери пересуваються на чотирьох по асфальту в іграшкових налапниках, імітують котячі рухи, нявкають та видають звуки, схожі на шипіння котів. Також вони можуть імітувати поведінку інших тварин. «Главком» вирішив розібратися, хто ж такі, ці квадробери та чи варто переживати батькам, чиї діти захопилися цим новим трендом.

Хто такі сучасні квадробери

Квадробери – це лише одна гілка популярної нині субкультури, окрім них існують ще теріантропи та фуррі

фото з відкритих джерел

У сучасному світі, найчастіше, квадробери – це частіше всього діти та підлітки, які стали учасниками нестандартної субкультури, що не має нічого спільного зі спортом. Нині діти, які беруть участь у тренді, пересуваються навкарачки, використовуючи тематичний реквізит – маски та накладні хвости. Для них квадробіка – це не фізична активність, а скоріше спільність, приналежність до певних трендів.

Квадробери – це лише одна гілка популярної нині субкультури, окрім них існують ще теріантропи та фуррі.

Чим відрізняються різні течії сучасного молодіжного тренду:

• квадробери – ті, хто імітує повадки тварин фізично і зовні, надягаючи маски і хвости;
• фуррі наслідують мультяшних героїв – людиноподібних звірят;
• теріантропи переконані, що мають душу тварини.

Чи небезпечні квадробери в Україні? 

Кожен дорослий, який бачить, що його дитина почала захоплюватися новомодною субкультурою, має розуміти, чим відрізняються теріантропи від квадроберів і фуррі, а потім точно визначити, до якої течії насправді «лежить душа» дитини.

Психолог Віталій Сторчеусов вважає, що теоретично таке захоплення може призвести до психічних розладів, але для цього потрібен фундамент:

• високий рівень тривоги;
• схильність до депресії;
• потужний стрес у житті.

Якщо в дитини щасливе життя, а квадробіка – одне із захоплень – з нею абсолютно нічого не буде. Зараз вона просто грає з друзями, бо їй весело, цікаво, це спосіб самовираження, і є такий тренд, але з часом вона зрозуміє, що їй це не потрібно. Такий сценарій реальний, якщо в дитини здоровий психологічний імунітет, здорова психіка.

У тому випадку, коли дитина через поведінку батьків не отримала здорову самоідентифікацію, але має викривлений психологічний імунітет, можуть початися проблеми. Такі діти не до кінця знають, коли треба зупинитися. Вони можуть перебувати в апатичному стані та вважати себе ізгоями. Також можливі симптоми невротичного циклу, а невроз працює за принципом «я притягую ще більше, щоб виправдати свої очікування». Тобто, вважає експерт, якщо дитина вважає себе вигнанцем, вона робитиме все, щоб ним і залишатися, підтверджуючи цю роль.

У крайніх випадках діти вважають себе тваринами. Якщо дитина сказала «я тварина», – це свідчить про те, що її психіка сильно зіпсована.

Батькам варто звернути увагу на те, скільки часу дитина живе у ролі тварини – яка частина життя для неї відведена. Якщо у сина чи доньки з'явилося це хобі, але зникла активність в інших сферах життя, – то це «тривожний дзвінок».

Потрібно дивитися, чи зберігає дитина здоровий глузд поза хобі. Якщо так, то, найімовірніше, у неї відбуваються процеси самоаналізу, який рано чи пізно виведе дитину на новий шлях, де юний квадробер отримає якийсь результат і змінить свої погляди.

Якщо ж дитина закрилася в собі, і все її життя – це квадроберінг, то на це вже 100% варто звернути увагу, навіть якщо вона не ідентифікує себе як тварину. Якщо дитина була нещасливою ще до цього хобі, тоді очевидно, що треба щось змінювати в родині.

Якщо є «тривожні дзвіночки», потрібно звернутися до дитячого психолога  або до сімейного психолога. Якщо ж зовсім треш – кваліфікований психолог може порадити звернутися до психіатра.

Батькам у жодному разі не можна примусово виривати дитину з оточення квадроберів, щоб не отримати з її боку спротив і не зіпсувати стосунки. Дитина обиратиме те місце, де вона щаслива, тому потрібно діяти за принципом співпраці.  

 

Чи травмують дітей змагання та конкуренція?

Діти повернулися до шкіл, отже, й до сезону конкурсів, олімпіад, змагань і конкуренції, хто зробить краще, стрибне вище тощо. Наскільки змагання корисні чи шкідливі для дітей? Результати досліджень тут настільки ж суперечливі, як і думки батьків із цього приводу. То що ж краще дітям? Ось що кажуть наука та дитячий психолог.

Діти та змагання. Що кажуть дослідження й експерти

   

Є дослідження, які стверджують, що змагальний елемент у завданні шкодить мотивації. Є дослідження, які, навпаки, показують, що діти, які беруть участь у спортивних командних змаганнях, рідше проявляють тривожність і депресивні настрої й краще соціалізуються з однолітками.

Чому ж такі різні дані? Річ у тім, що питання змагання та порівняння – це не те, на що можна однозначно відповісти «погано» чи «добре». Загалом змагання – природна частина нашого досвіду, каже дитяча психологиня й методистка програми психосоціальної підтримки та реабілітації фонду «Голоси дітей» Руслана Мороз.

«Хочемо ми цього чи ні, однаково будемо стикатися в житті з конкуренцією. І це не погано. Здорове, адекватне, дозоване змагання відіграє дуже позитивну роль у розвитку людини, тому що формує цілеспрямованість, формує амбітність, прагнення підвищити якість життя. Питання, а навколо чого ми формуємо цей елемент змагання?», – пояснює експертка. Формувати його важливо навколо бажань і можливостей дитини, а не її батьків, наприклад, чи суспільної думки й настроїв. 

 2 жовтня - Міжнародний день  Соціального педагога!

Щиро вітаємо колег СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ з професійним святом.  Ваша професія підтримуюча і ВАЖЛИВА. Ваша місія – служити на Благо, дарувати Надію, відстоювати права тих, від кого відвернувся світ, кого покинули, хто зазнав відчаю та розчарування, хто зійшов з правильної дороги.

Ви несете у світ Любов, Добро та Милосердя. Бажаємо вам міцного здоров'я, життєвих та професійних успіхів! Мирного неба та здійснених бажань

 «Існує багато такого, за що я готовий померти,

але немає нічого, за що я був би готовий вбити».

Махатма Ґанді

У світі щороку 2 жовтня відзначають Міжнародний день ненасильства.

Це свято запроваджене Генеральною асамблеєю ООН у 2007 році. Головною метою встановлення цього дня є затвердження культури миру, терпимості, розуміння і ненасильства. Саме цього дня, 2 жовтня 1869-го року народився індійський державний діяч Магатма Ґанді — борець за незалежність Індії, який сформулював філософію ненасилля, що вплинула на національні та міжнародні рухи. За словами Ганді, «ненасильство є найбільшою силою в руках людства. Воно могутніше за найбільш потужну руйнівну зброю, породжену людською винахідливістю».  У резолюції ООН сказано, що Міжнародний день ненасильства служить додатковим приводом для того, щоб «пропагувати ненасильство, зокрема шляхом освітньої і суспільно-роз’яснювальної роботи»

День ненасильства – вельми актуальна і важлива дата, бо в сучасному світі не вщухають збройні протистояння і зіткнення, наражаються на небезпеку життя і здоров’я людей.

Згідно з принципами міжнародного гуманітарного права, жодні виключні обставини, якими б вони не були, – війна, внутрішня політична нестабільність чи будь-який інший надзвичайний стан – не можуть бути виправданням насильству. Тому Міжнародний день ненасильства закликає захищати людей від посягань на їхні непорушні права і покликаний нагадати, що суперечки та проблеми завжди можна вирішити мирним шляхом.

Миру та гармонії в душі, у сім’ї, у країні, у світі!

З Міжнародним днем   ненасильства!

 Вікторина до Дня захисників і захисниць України

    У часи, коли наша держава бореться із ворожою агресією, свято захисників і захисниць має особливе значення.  Цього дня ми вшановуємо не лише воїнів, але й лікарів, парамедиків, добровольців. Адже всі вони стали на боротьбу задля нашого світлого майбутнього. Наш сайт Mamabook підготував цікавий тематичний онлайн-тест для школярів, присвячений Дню захисників і захисниць України.

    Щоб пройти онлайн, перейдіть за покликанням:https://mamabook.com.ua/onlinetest/viktorina-dlya-ditey-do-dnya-zahisnikiv-i-zahisnic-ukraini/

 Онлайн-тест для дітей  на тему булінгу

Щоб пройти тест, перейдіть за покликанням:

https://mamabook.com.ua/onlinetest/onlayn-test-dlya-ditey-na-temu-bulingu/

                           Психологічні хвилинки

Рекомендуємо учителям під час уроку впроваджувати психологічні хвилинки, які допоможуть здобувачу освіти впоратися зі стресом та його наслідками, емоційно налаштуватися на урок, на плідну роботу, завдяки чому створюватиметься сприятлива атмосфера, яка дасть змогу дітям розслабитися, зняти емоційне напруження, відновити почуття безпеки та психоемоційного комфорту, що є природним механізмом стабілізації. Регулярне впровадження психологічних хвилинок у зручний час та слушній нагоді допоможе здобувачу освіти стати більш спокійним, врівноваженим, а також дасть змогу краще зрозуміти свої почуття. Учитель має сам визначити, коли і у який час провести психологічну хвилинку. Зазначені активності складаються зі 108 коротких, але ефективних відеотренінгів. Усі техніки до цього спецкурсу можна знайти у навчальнометодичному посібнику «Психологічна хвилинка», який отримав гриф «Схвалено для використання в освітньому процесі» (рішення експертної комісії з психології та педагогіки від 01.03.2023 протокол № 1) та розміщено за покликанням: https://www.youtube.com/playlist?list=PL4lmqF0LvYNEJk3uHhO9f7M8O6k7xH4Rb. Впровадження психологічних хвилинок допоможуть здобувачу освіти впоратися зі стресом та його наслідками, емоційно налаштуватися на урок, на плідну роботу. Такі хвилинки дають змогу створити сприятливу атмосферу, яка дасть змогу дітям розслабитися, зняти емоційне напруження, відновити почуття безпеки та психоемоційного комфорту, що є природним механізмом стабілізації.

 

Десять правил дотримання інформаційної гігієни для освітян

В умовах війни та численних викликів, з якими стикається сучасна Україна, питання інформаційної гігієни набуває особливої ваги.

Освітяни, які виховують нове покоління українців, мають бути на передовій у цій боротьбі, навчаючи учнів критично мислити та відповідально споживати інформацію.

Ось десять правил, які допоможуть педагогам зберегти інформаційну гігієну як у своїй професійній діяльності, так і у житті їхніх учнів.

1. Розвивайте критичне мислення у своїх учнів.

Критичне мислення є основою для розвитку вміння самостійно аналізувати та інтерпретувати інформацію, що дозволяє школярам не лише навчатися, але й розуміти навколишній світ. Важливо створювати умови для практичних вправ, які допоможуть здобувачам освіти застосовувати ці навички на практиці. Наприклад, можна організувати дебати, дискусії або аналітичні завдання, що спонукають до пошуку доказів і аргументів.

 "Гарячі лінії" допомоги

В Україні працюють «гарячі лінії», спеціалісти яких допомагають підтримати ментальне здоров’я, надати психологічну допомогу в умовах постійного стресу та емоційної напруги, спричинених війною.

 

«Гарячі лінії» допомоги

Куди звернутися по допомогу	Де працює	Контакти	Графік роботи	Для кого
Національна психологічна асоціація	Україна, Польща, Чехія, Франція, Швеція, Португалія	Україна: 0-800-100-102 Чехія: +420 800 012 058 Польща: +48 800 088 141 Франція: +33 805 080 466 Португалія: +351 800 780 756 Швеція: +46 20 160 46 46	10:00-20:00 за Київським часом	усі українці, яких прямо чи опосередковано зачепила війна
Всеукраїнський кол-центру «ВАРТОЖИТИ»	уся Україна	5522 +38(093) 170 72 19	пн-пт 11:00-19:00	онкопацієнти та їхні близькі
Урядовий контактний центр домашнього насильства	уся Україна	15-47	Цілодобово	для всіх, хто пережив домашнє насильство
«Гаряча лінія» з питань запобігання самогубствам та профілактики психічного здоров'я «Lifeline Ukraine»	уся Україна	7333 lifelineukraine.com	Цілодобово	ветерани Збройних сил України, люди, що опинились у складних життєвих обставинах
«Людина в біді»	уся Україна	0 800 210 160	Цілодобово	усі українці
«Teenergizer»	уся Україна	teenergizer.org	Цілодобово	підлітки
Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді	уся Україна	0 800 500 225; 116 111 Instagram: @childhotline_ua Facebook: @childhotline.ukraine Telegram: @CHL116111	12:00-20:00	діти та молодь
ГО «Ла Страда»	уся Україна	0 800 500 335; 116 123 Skype: @lastrada-ukraine Facebook: @lastradaukraine Telegram: @NHL116123 hotline@la-strada.gov.ua	Цілодобово	усі, хто пережив домашнє насилля, торгівлю людьми та ґендерну дискримінацію
«Гаряча лінія» для учасників війни та їхніх родичів	уся Україна	0 800 501 212	Цілодобово	учасники АТО (ООС) та члени їхніх родин
«Гаряча лінія» емоційної підтримки Міжнародної асоціації з міграції	уся Україна	0 800 211 444	пн – пт: 09:00-18:00 сб-нд: 10:00-17:00	для всіх українців
«Гаряча лінія» психологічної допомоги для учасників АТО (ООС) та членів їхніх сімей	уся Україна	0 800 505 085	Цілодобово	учасники АТО (ООС) та члени їхніх родин
«Розкажи мені»	уся Україна	Телеграм чат-бот: OnlineUABot Facebook Messenger: OnlineBSMU	Цілодобово	для всіх українців за попереднім записом одноразова онлайн-консультація до 60 хв
«Карітас України», Сєвєродонецьк	Сєвєродонецьк	066 044 8104	9:00 - 18:00	люди в складних життєвих обставинах
«Порадня» від Української спілки психотерапевтів	уся Україна	+380935473773 +380971124591	Цілодобово	для українців різного віку в кризових станах, яким потрібно перескерування до фахівців, які надають безкоштовні консультації
«Карітас України», Запоріжжя	Запоріжжя	050 476 2860	9:00 - 18:00	люди в складних життєвих обставинах
Гуманітарна місія «Проліска»	Прикордонні зони, окуповані території	093 202 2232	пн-пт: 14:00-17:00	ті, хто пережив насилля, люди в складних життєвих обставинах, діти та підлітки, жінки
Центр психосоціальної реабілітації НаУКМА м. Покровська	Покровський район	066 825 1999; 0800-300-101 (Контакт-центр)	8:00 - 20:00	люди в складних життєвих обставинах, жінки, медичні працівники, літні та одинокі люди
Філія Центру психосоціальної реабілітації НаУКМА	Попаснянський район	095 248 5416 Skype: misha20081996	пн – сб: 8:00 - 20:00	діти та підлітки, медичні працівники
Київський міський центр роботи з жінкам	Київ	044 272 1500 – з мобільного; 1500 – зі стаціонарного	Цілодобово	ті, хто пережив насилля
Телефон довіри 15-50	Хмельницький	Міський 15-50 067, 133-15-50	Цілодобово	усі українці
ГО «Регіональний психологічний кризовий центр»	Черкаська область	097 505 1699	9:00 - 23:00	військові, люди у складних життєвих обставинах, діти та підлітки, медичні працівники
Телефон довіри Київського міського центру психолого-психіатричної допомоги при станах душевної кризи	Київ	(044) 456 17 02, (044) 456 17 25	Цілодобово	люди в стані душевної кризи, люди у складних життєвих обставинах
Система надання безоплатної правової допомоги	уся Україна	0 800 213 103 (безкоштовно в межах України), +38 (044) 363 10 41 (для дзвінків з-за кордону).	08:00 - 19:00	усі, хто перебуває під юрисдикцією України
«UA Mental Help»	уся Україна	Mental Help Facebook: @UAMentalHelp Telegram: @UA_MENTAL_HELP Instagram: @uamentalhelp	Пн-нд: 9:00 - 20:00	усі українці
Телеграм чат-бот першої психологічної допомоги	уся Україна	Телеграм чат-бот: FriendFirstAidBot	Цілодобово	усі українці
«Krisenchat Ukrainian»	уся Україна	Телеграм чат-бот: krisenchatUA_bot, WhatsApp або SMS за номером (+49)1573599312	Цілодобово	Безкоштовні консультації з психологом у форматі онлайн-чату для всіх
Всеукраїнська гаряча лінія з питань деменції «Незабутні»	уся Україна	0 800 30 88 30	Пн-пт: 10:00-18:00	для людей з деменцією, їхніх піклувальників та зацікавлених темою осіб