четвер, 2 лютого 2023 р.

 

Шкільна оцінка – як заряд мобільного телефона

Автор: Дмитро Ламза, директор спеціалізованої школи № 210, м. Київ.

Цей допис варто читати разом з родиною у присутності дітей. Мені дуже цікаве ваше ставлення до написаного.

Часто можемо бачити, що батьки чи вчителі сварять дитину за оцінку та постійно всілякими способами намагаються оцінку ту підвищити. Батьки принципово вважають, що оцінка – це обличчя їхньої дитини. Таке ставлення до шкільної оцінки мене як людину, як педагога просто обурює і викликає занепокоєння про наше майбутнє!

Не так давно закінчився перший семестр, і за традицією вчителі виставляли семестрові бали за освітні досягнення дитини. І в цей момент батьки починають штурмувати соціальні мережі та телефонними дзвінками тероризують вчителя щодо «не такої», на їхню думку, оцінки.

Часто у своїй роботі чую фразу: «Ви мою дитину оцінили на 6!» та багато інших, схожого характеру, словосполучень. Завжди намагаюсь реагувати на такі вислови батьків і обговорювати значення оцінки. Спілкування змінює ставлення до оцінювання дитячих знань. У подальшому батьки дякують, і ми бачимо прогрес у знаннях дитини.

Важливо пам’ятати і наголосити дитині, що «оцінка» в школі – це просто показник знань, який на даний момент є в учня. Також важливо пояснити, що оцінкою вчитель не оцінює саму дитину (особистість), а оцінює отримані знання, щоб у подальшому бачити, що потрібно підтягнути та над чим попрацювати.

Мені як педагогу подобається приклад, коли оцінку порівнюють із зарядом мобільного телефона.

Коли мобільний телефон показує низький заряд батареї (8%), це ж не означає, що телефон втратив свою привабливість та став не модним. Відтак, кожен знає, що треба взяти зарядку і підживити ґаджет.

Виникає риторичне питання про ставлення до оцінки. Оцінка – не самоціль, ціль – знання. Взяти книжку, почитати, вивчити тему – і оцінка отримає підзарядку. Все дуже просто!

Дорогі мої!

Сьогодні багато хто з оточуючих має низьку самооцінку. Спробуйте озирнутися навкруги – і ви побачите, наскільки багато людей навколо не помічають свої сильні сторони. Як на мене, це вина кожного з нас, тих, хто тією чи іншою мірою є архітекторами чиєїсь долі. Ми можемо одним своїм словом підняти людині віру в себе і надати їй крила!

Говоріть з дітьми з першого класу, що оцінка, яка би вона не була, – це лише показник знань, і ні в якому випадку не оцінка дитини як особистості.

Треба наголошувати дитині, що вона є індивідуальна, і таких, як вона, у світі більше немає.

Це проста істина життя, яку ми всі знаємо, але часто помічаємо, що не всі мають такі маркери.

Впевнений і сподіваюсь, що ця стаття для когось зіграє роль у подальшому. Дехто в ній, можливо, побачить себе та зробить висновки. Давайте разом проведемо роботу над помилками і змінимо цей світ!

Життя одне, і його можна прожити тільки один раз. Впустіть у своє життя віру в себе!

https://osvita.ua/blogs/88308/

пʼятниця, 27 січня 2023 р.

ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я: РЕАКЦІЇ НА ЕКСТРЕМАЛЬНІ СИТУАЦІЇ

 У межах Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки за ініціативою першої леді України Олени Зеленської команда МОН спільно з психологами телеграм-каналу «Подбай про себе» продовжує надавати поради та рекомендації.

Сьогодні розповімо про типи реакцій на екстремальні ситуації. Вже 11 місяців українці проживають в умовах воєнного стану. Як психологічно підтримати людину, яка перебуває у стресовому стані?

1. Ступор і дезорієнтація – потребує термінового втручання. Може перейти в неконтрольовані хаотичні рухи.

  • Ознаки: людина мовчить, дихання уповільнене, бліда шкіра, завмирає в одній позі.
  • Що ви можете зробити:
  • Спитайте «Як тебе звати? Встань. Дай руку. Зараз ми йдемо до (назвати місце куди йдете). Сядь. Пий». Можна дати гарячу солодку рідину чи шоколад. Обов’язково проговорюйте покрокові дії – візьми, сядь.
  • Організуйте зайнятість: запропонуйте загорнутись в ковдру чи теплу куртку.
  • Якщо людина плаче – це нормальна реакція на гострий стрес.

2. Істерика

  • Ознаки: несподівані переходи від сміху до сліз.
  • Що ви можете зробити:
  • Дайте гарячий чай, це заспокоїть людину, заземлить її.

3. Плач

  • Що ви можете зробити:
  • Дайте гарячий чай, загорніть у теплу ковдру або куртку, хай людина виплачеться. Будьте присутнім під час плачу.
  • Час від часу контролюйте стан.
  • Не говоріть: «Не плач, заспокойся, перестань».
  • Можна сказати: «Я поруч. Я з тобою. Ти можеш розраховувати на мене».

4. Контакт і діяльність.

  • Якщо людина йде на контакт, запропонуйте техніки заземлення та саморегуляції.
  • Залучіть до продуктивної діяльності. Попросіть допомогти вам щось принести, поставити гріти воду на чай тощо. Дайте короткі чіткі інструкції.
  • Незалежно від екстремальної ситуації, вище названі реакції людини не варто сприймати як психічно нездоровий стан.
  • Джерело інформації:https://mon.gov.ua/ua/news/psihologichne-zdorovya-reakciyi-na-ekstremalni-situaciyi

середа, 14 грудня 2022 р.

Що ти знаєш про правила поведінки під час війни 

В Україні створили чат-бот «Воби2», який в ігровій формі перевіряє що знають діти (віком від 9

років) про безпеку і вчить, як правильно діяти в умовах воєнного стану. Якщо ж чогось не

знають, то чат-бот навчить як не опинитися в ситуаціях, які загрожують життю, і як діяти

ефективно, навіть потрапивши у скруту.

Чат-бот доступний у Telegram (https://t.me/voby2_bot)

Над створенням «Воби2» спільно з експертами з безпеки, домедичної допомоги та психологом,

працювала команда «Інженерного тижня». Партнери запуску ГО «Асоціація Ноосфера».

Серед основних тем чат-боту такі: евакуація; повітряна тривога; поведінка у випадку

перебування поряд з місцем вуличних боїв, мінометного та артилерійського обстрілів; мінна

(не)безпека; дії у випадку руйнування будинку та потрапляння під завали; перша домедична

допомога при подряпинах, саднах, порізах, артеріальній та венозній кровотечах, термічних та

хімічних опіках тощо; орієнтація у просторі й передача координат місцезнаходження;

перебування в окупації; потрапляння в заручники, виживання; небезпеки, які можуть спіткати

після деокупації територій тощо.

Діти можуть не тільки здобути корисні знання – серед тих, хто до 15-го грудня, пройде тест і

дасть правильні відповіді на всі питання, буде розіграно 5 смартфонів.

Більше інформації на сайті https://voby2.com.ua/

понеділок, 5 грудня 2022 р.

 Уся правда про дитячу брехню

Усі діти обманюють час від часу. Але пам'ятайте: від того, як ви реагуєте на брехню, буде залежати, зникне вона чи перетвориться на велику проблему.

Є діти – природжені вигадники. Одного дня ви застаєте свою маленьку доньку, яка стоїть на стільці й намагається відкрити вхідні двері, але ваша кмітлива дворічна крихітка стверджує, що насправді вона їх зачиняє. Виявляється, двері відкрила казкова Фіона, а вона лише намагається їх закрити, щоб ваш собака не вибіг на вулицю. У дитини може бути безліч подібних історій. Наприклад, якщо дівчинка хоче отримати іграшковий лейкопластир з набору «Привіт, Кітті», вона каже, що в неї йде кров, бо кролик ударив її м'ячем. Якщо вона влаштовує безлад, то звинувачує в усьому старших сестер, навіть коли в цей час вони знаходяться у школі. Ви з чоловіком, звісно, можете посміятись над такими історіями, але чи не є вони сигналом зародження нечесності?!..

Дитячі психологи до останнього часу не були впевнені в тому, що діти здатні обманювати. Звісно, вони можуть прикидатись, жартувати, фантазувати, неправильно про щось розповідати. Але навмисно намагатись обдурити іншу людину?.. Тепер вони знають те, що багато батьків уже давно підозрювали: усі діти роблять це. Акт маніпулювання правдою заради особистої вигоди є важливим етапом у розвитку дитини, таким же, як уміння самостійно одягатись або дотримуватись черги. Справді, дослідження показують, що талановиті, яскраві діти (які здатні придумувати історії та примушувати інших вірити в них) можуть оволодіти цією навичкою вже у віці 2 або 3-х років. Їх однолітки не надто відстають: уже до чотирьох років усі діти починають фантазувати, перебільшувати, брехати.

На щастя, той факт, що ваша дитина – великий вигадник, не означає, що вона виросте брехуном.

пʼятниця, 2 грудня 2022 р.

 Міжнародний день боротьби за скасування рабства відзначається щорічно 2 грудня, відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/317(IV). Дата обрана не випадково, саме 2 грудня 1949 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами. У цей День давайте згадаємо уроки історії і зробимо все, щоб допомогти людям, що знаходяться в рабстві.

Нагадаємо, що за даними Організації Об’єднаних націй, станом на 2016 рік в світі налічувалося понад 40 мільйонів рабів. За даними Global Slavery Index, цей показник склав 46 мільйонів чоловік, причому, згідно з попереднім дослідженням, він збільшився на 10 мільйонів чоловік. Чверть людей, які знаходяться в рабстві - діти.
Дослідниками виносяться чіткі критерії щодо визначення категорії рабського стану людини по відношенню до навколишнього соціуму. Це і люди, які були загнані в тому числі і в сексуальне рабство. У категорію рабів входять ті, хто працює з примусу, за борги або проти своєї волі. До рабів, на жаль (і це реалії сучасного світу!), відносяться і ті, хто народився в неволі.
Згідно з результатами дослідження, проведеного Міжнародною організацією праці (МОП), що входить до складу ООН, примушували до праці у 2016 році майже 21 мільйонів осіб, серед них 11,4 мільйона жінок і дівчаток і 9,5 мільйона чоловіків і хлопчиків. Близько 19 мільйонів жертв примусової праці знаходяться в приватному секторі, близько двох мільйонів експлуатуються державними або повстанськими угрупованнями. Шлюб проти власної волі також підпадає під критерії рабства, і цей показник склав більше 15 мільйонів чоловік.
Сучасний світ не є "оригінальним". Рабська праця використовується в будівництві та промисловості, риболовецькій галузі та сільському господарстві. Раби до цього часу використовуються зловмисниками в якості домашньої прислуги. Примусова праця приносить зловмисникам 150 мільярдів доларів на рік.
МОП прийняла новий юридично обов’язковий Протокол про примусову працю, який вступив в силу у листопаді 2016 року. Це стало важливим кроком на шляху викорінення сучасних форм рабства. В рамках кампанії «50 за свободу» організація закликає 50 держав ратифікувати Протокол про примусову працю до 2018 року.
Найбільше, сучасне рабство поширюється на африканський континент. За ним йде Азія і країни Тихоокеанського регіону.

пʼятниця, 25 листопада 2022 р.

 

                                     Ми проти насильства!

У період з 25 листопада 10 грудня в Україні проводиться інформаційна кампанія «16 днів проти насильства». В рамках проведення тематичних заходів, з метою привернення уваги та підвищення рівня обізнаності громадськості до проблеми вчинення насильства у будь-яких його проявах, Національна соціальна сервісна служба України (далі – Нацсоцслужба), яка є центральним органом виконавчої влади з реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, захисту прав дітей, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та за дотриманням прав дітей, створено відеоролик «Ми – проти насильства».

Посилання на відеоролик, на сайті Нацсоцслужби https://nssu.gov.ua/domashnye-nasilstvo/inform_karta.

Посилання на відеоролик для завантаження https://drive.google.com/file/d/1la749daWpHC_n5_A0ubb92V-UlwWG8jq/view.