7 практичних порад як вибрати професію

«Ким ти хочеш стати, коли виростеш?» – Це питання з покоління в покоління цікавить будь-яких батьків і численних родичів. Добре, коли дитина з дитинства мріє стати лікарем або вчителем. Але що робити тим дітям, які протягом усіх 10 шкільних років так і не визначилися з вибором професії?

У більшості випадків батьки таких дітей починають наполягати на своїх варіантах і дитина ламається. Гаразд, якщо батькам вдалося вгадати з вибором майбутньої професії свого чада. А якщо ні? Ось тоді нещасній людині доведеться перебирати купи паперів в задушливому офісі або лікувати остогидлих хворих.
Якщо ви відноситеся до другої категорії людей і не знаєте, як вибрати професію, тоді ми спробуємо допомогти вам в цій нелегкій справі!
Отже, поїхали!

Поради

Давайте поговоримо відверто! Напевно ви вже думали про свою майбутню професійну діяльність, можливо навіть проходили якісь тести, які абсолютно не допомогли. І не дивно!

Адже будь-який тест, яким би якісним він не був, не може в повній мірі оцінити ваших здібностей. Наприклад, коли я закінчувала школу, мені всі психологи і тести видавали професію актриси. Скажу чесно, від одного виду сцени мене відразу ж охоплював страх і я починала заїкатися. Звичайно, мені доводилося виступати на шкільній сцені. У мене навіть була роль в місцевому театрі. Але ж ніхто і ніколи не питав мене, чи потрібна мені взагалі ця сцена? Я навіть ніколи не думала про акторську кар'єру. Потрібна вона мені була немов рибі парасолька!

У даній статті я закликаю вас прислухатися, в першу чергу, до себе, так як будь-який тест може і збрехати. Тільки в цьому випадку ви зможете точно і правильно вибрати майбутню професію. А слідуючи наступним шести крокам, вже через 5 хвилин ви точно будете знати, як вибрати професію.

Виявляємо свої інтереси

Першим кроком на шляху вибору професії варто знайти себе. На цьому етапі вам потрібно взяти листок і виписати на нього всі свої захоплення. Записуйте абсолютно всі. Наприклад, люблю доглядати за тваринами, люблю поправляти людей, люблю бити сусіда Ваську по голові ...

Зіставляємо свої інтереси з вибором майбутньої професії

Тут все просто. Тепер навпроти кожного захоплення вам потрібно виписати всі підходящі професії.
Любите тварин? Тоді вам підійде професія ветеринара, зоолога, зоопсихолога, кінолога або дресирувальника.
Любите поправляти людей – тоді ваш вибір учитель, лінгвіст і т.д.
Любите бити Ваську – тоді ваш вибір за тренером з боксу або карате ..
Ясна суть?
На цьому етапі важливо виписати всі варіанти підходящих професій, щоб потім був вибір.

Виявляємо інтерес до вибору професії

Після того, як ви виписали все підходящі варіанти професій, закресліть відразу ті, які з якихось причин вам не цікаві. Наприклад, з професій, пов'язаних з тваринами вам сподобався лише ветеринар. Решту сміливо викреслюйте.

Перед вибором професії – оцінюємо свої професійні якості

На даному етапі, коли список ваших професій помітно порідшав, пора приступити до аналізу ваших професійних якостей. Наприклад, ви любите тварин і виписали професію ветеринара.
В принципі, крім любові до тварин (причому до всіх), від ветеринара ніяких інших талантів не потрібно. Тому ви можете сміливо дізнаватися, де навчають таких лікарів і подавати документи.
Складніше йде справа з творчими професіями.
Адже якщо ви любите співати в душі і мрієте сяяти на сцені, але від вашого голосу в'януть вуха навіть у сусідського Бобика, то професію співака краще відразу викреслити!

Оцінюємо рівень заробітної плати обраної майбутньої професії

Визначившись з вибором професії, переходимо до аналізу рівня заробітної плати. На даному етапі бажано оцінити всі можливі перспективи на майбутній роботі.
Якщо ви точно вирішили стати ветеринаром, то проаналізуйте зарплатні перспективи. Пошукайте оголошення про роботу ветеринарів. Подивіться рівень зарплат. Проаналізуйте можливість створення свого маленького бізнесу, наприклад, відкриття своєї вет. клініки і т.д. Зробити це необхідно, перш за все, для того, щоб в майбутньому не розчаруватися в спеціальності!

Наведу вам приклад своєї подруги, яка мріяла стати вихователькою в дитячому садку.
5 років вона навчалася в інституті, а потім радісна влаштувалася в дитячий садок. Пропрацювавши всього лише рік, подруга швиденько злиняла звідти.
Чому? А ви уявіть: 30 маленьких дітей, яким потрібно приділити увагу, витерти слину і сопельки, вивчити з ними абетку. А в кінці робочого дня приходять 30 мам і тат і висловлюють виховательці претензії. І все це за рекордно низьку зарплату в 2 тисячі гривень!
В результаті отриманий диплом про вищу освіту полетів у смітник, а подруга пішла працювати в магазин продавцем.
Запам'ятайте: як би сильно ви не любили свою справу, без грошей вона буде висіти на шиї лише важким тягарем. Як би жорстко це не звучало, але так уже влаштований наш світ!

Помилки при виборі професії

Підводячи підсумки, хотілося б звернути вашу увагу на помилки, які допускають випускники при виборі професії. Я до речі і сама мало не зробила одну з помилок...

Трохи про престижність професій

Ніколи, запам'ятайте НІКОЛИ, не ведіться на престиж професії.
Чому? Все просто. Сьогодні обрана професія може бути дуже популярна, а через 5 років нікому не потрібна і навпаки. 30 років тому такі посади, як лікар і вчитель були дуже престижними і високооплачуваними професіями.

 

Як обрати професію до душі

Є такий гарний вислів: “Колись людина знайшла роботу своєї мрії, і з того часу ні однієї години не працювала, бо хіба ж можна назвати саме працею те, що дає максимальне задоволення та втіху?” От щоб і вам не довелося працювати, краще ще до закінчення школи подумати: яка ж робота справді стане для вас найкращою, як правильно вибрати професію.

 

 

Перші кроки до мрії

Обов’язковий етап пошуку того самого варіанту починається з виявлення своїх здібностей. Бо якщо немає хисту до математики, фізика здається купою нісенітниць, комп’ютер провокує нервовий тик одним своїм виглядом, навряд чи вдасться зробити кар’єру в галузі точних наук. Коли скласти речення з більш як трьох слів і донести до співбесідника сенс своєї пропозиції є неймовірно важким завданням, краще не лізти в журналістику чи письменництво. При поганих фізичних даних і наявних хронічних хворобах, мабуть, не вийде стати вправним військовим чи поліцейським.

Звичайно ж, щире бажання та наполегливість творять дива, але чи не краще відразу спрямувати свої зусилля в той бік, де більше шансів справді стати успішним фахівцем та не долати безліч перешкод?

Отже, спершу потрібно проаналізувати, на що ви здатні, наприклад, пройти тест на визначення професії.

Важливо: жоден тест не дає ПОВНОГО і ЦІЛКОМ ПРАВДИВОГО уявлення про здібності людини, не можна довіряти їм на всі 100%. Але при проходженні трьох-чотирьох тестів зі схожими результатами варто замислитися, чи вірно ви самі розумієте себе.

Окрім тестування, є ще простий здоровий глузд. Подумайте самі, до чого ви більше схильні:

• руху чи спокою;
• фізичної чи розумової активності;
• ризику чи помірності;
• постійного рівномірного навантаження чи роботи «ривками».

Це, можливо, не дає точного уявлення про фах, але дозволяє хоча б зорієнтуватися в спрямованості потенційного вибору професії.

 

Приклад: старшокласник дуже полюбляє спорт, має добре здоров’я, пишається успіхами української армії, при цьому гарно знається на математиці та фізиці, опанував комп’ютер на рівні «профі». Йому пряма дорога до збройних сил держави, але не в піхоту, а в артилерію чи ракетні війська, у протиповітряну оборону, в радіолокаційну розвідку.

ТУТ І ЗАРАЗ — проєкт психологічної підтримки дітей і родин під час війни

 Просимо звернути увагу та розповсюдити серед дітей та батьків ваших закладів корисну інформацію:

Запрошуємо отримати психологічну підтримку дітей та родин "Тут і Зараз" від Академії Турботи у партнерстві з Радницею - уповноваженою Президента України з прав дитини та реабілітації - Дар'єю Герасимчук за підтримки Уряду Німеччини (GIZ )

«Тут і зараз» допомагає дітям 5–9 років та родинам, які:

- відчувають тривогу, емоційне напруження чи потребують додаткової уваги;

- переїхали, змінили школу або громаду;

- з родин військових та ветеранів;

- з родин загиблих Героїв, полонених та зниклих безвісти;

- мають фізичну інвалідність;

- переживають втрату або розлуку з близьким дорослим, чи мають статус «дитини, яка постраждала від війни.

Ми створили безпечний простір, де дитина може проживати свої почуття, відновлювати спокій і навчатися довіряти світу знову. Програма поєднує гру, емоційний контакт і фахову роботу психолога.

У ролі анімованого персонажа — досвідчений спеціаліст Академії Турботи, який допомагає дитині відчути, що вона не сама.

Програма «Тут і зараз» розроблена за авторською методологією, триває 6 тижнів і є повністю безоплатною.

Усі заняття проходять у застосунку MaPanda, де дитину супроводжує персонаж Академії Турботи — Морквинка або Котик Паскаль.

Родина отримає 10 психологічних сесій через застосунок, фізичний подарунок по завершенню курсу та інструменти для формування безпечного родинного середовища.

Перейдіть на сайт, щоб зареєструватись

https://ngo.kh.ua/tut_i_zaraz?fbclid=IwY2xjawPKUHtleHRuA2FlbQIxMQBicmlkETF1VFBwNjVNZ1RYd0VRWDU2c3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHqhIzXOZKALl4JGIPmW2AVYmBLYCxTf6dATKoNBi8-yhUNxJzMggB6VZ2o-C_aem_yBh2eD4EGO1AbMia7eBt3Q#process-3

 3 грудня - Міжнародний День людей з інвалідністю

 День було засновано в 1992 році Генеральною Асамблеєю ООН. Традиційні заходи Дня людей з обмеженими можливостями присвячуються висвітленню й вирішенню їхніх нагальних проблем.

За оцінками Світового банку 20% найбільш бідних верств жителів Землі є людьми з обмеженими можливостями і вимагають до себе особливої уваги. Загальна поширеність офіційно зафіксованої інвалідності в світі вже становить приблизно 10%, проте тільки на 2016 рік у світі налічувалося понад один мільярд людей (15 відсотків населення), які страждали різними формами інвалідності за медичними показаннями і критеріями ВООЗ.

Від того, як суспільство ставиться до тих, кому з тих чи інших причин важко або не можливо самостійно подбати про себе залежить рівень цивілізованості цього суспільства. Не дивно, що в давні часи і навіть аж до сучасної історії у людей, яких ми зараз відносимо до категорії - люди з інвалідністю, було дуже мало шансів на виживання взагалі. Це страшна правда - завжди і у всі часи турбота про людей з інвалідністю переважно трималася на щирій добрій волі окремих людей. Які шанси сучасних людей з інвалідністю на благополучне виживання без сторонньої допомоги зараз? Шанси не змінилися.

Вони не вимагають до себе жалю, тому що, як ніхто давно усвідомили що це шлях в нікуди. Вони пристосовуються як можуть зі всіх своїх сил. Так сталося, адже на їх місці могла би опинитися будь-яка інша людина. І для їх виживання не потрібно щось особливе, лише елементарне - можливість жити, жити серед людей, бути в суспільстві і відчувати себе звичайними людьми, як і всім нам. Ми всі рівні перед Богом.

Сучасне суспільство нарешті вирішило зробити крок до власної цивілізованості. Не можна не відзначити, що ті заходи, які були вжиті з боку офіційних державних структур багатьох країн, громадських організацій і громадянської позиції не байдужих до проблем інвалідів людей, принесли в нашу цивілізацію ті ноти надії, які раніше просто ігнорувалися. В кінці двадцятого сторіччя, з 1983-го по 1992-й рік, Організацією Об’єднаних Націй було проведено своєрідне «Десятиліття людей з інвалідністю». Час, у який наше суспільство постаралося дати собі відповідь, знайти себе в цій проблемі. Результати цього пошуку дали позитивні результати. Про проблеми людей з інвалідністю заговорили, питання перевели в площину активних практичних рішень, права людей з інвалідністю почали закріплювати на законодавчому рівні. Робота прийняла системний характер. Це радує.

За даними проекту DilovaMova.com, на своїй 47-й сесії у 1992-му році Генеральна Асамблея ООН в спеціальній резолюції № A/RES/47/3 проголосила щорічну подію всесвітнього масштабу - 3-е грудня стало датою Міжнародного дня людей з інвалідністю. Цілі цього Дня були виражені окремою резолюцією № A/RES/47/88, прийнятої на тій же сесії. Заходи, до яких в цей День закликає всі країни ця шановна міжнародна організація, повинні бути спрямовані на інтеграцію людей з інвалідністю у життя нашого суспільства. Це не складно. Це не варто відкладати. Від цього залежить наша цивілізованість.

У цей День ми приєднуємося до цієї міжнародної ініціативи і бажаємо всім, хто не байдужий цій проблемі, сил і здоров’я, засобів і успіху. Захищаючи гідності людей з інвалідністю ми захищаємо своє людське обличчя. Інвалідність - це не вирок. Практика показує, що люди з інвалідністю можуть бути і стають повноцінними і високо ефективними членами суспільства, відмінними фахівцями і навіть політиками, економістами, соціально активними і життєствердними людьми, які надихають багатьох, в тому числі і абсолютно здорових членів нашого суспільства.

Нагадаємо, що Міжнародний день глухинечуючих відзначають в останню неділю вересня. Його проводять в рамках Міжнародного тижня. 13 листопада відзначається Міжнародний день незрячих, а місяцем раніше - Міжнародний день білої тростини, який проводять 15 жовтня з 1969 року. Міжнародний день боротьби за права людей з інвалідністю - 5 травня.

Не залишайтеся байдужими!

Джерело інформації: https://www.dilovamova.com/index.php?page=142&calendar=world-and-international-day-and-holidays 

 Міжнародний день боротьби за скасування рабства.

Щороку 2 грудня за рішенням Генеральної Асамблеї ООН відзначається Міжнародний день боротьби за скасування рабства. Саме цього дня 1949 року на 4-й сесії ГА ООН було прийнято Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами.

Що таке рабство? Ра́бство — насильницьке підпорядкування однієї людини іншою або однієї групи людей іншою групою людей. примусове втягнення у злочинну діяльність;трудова експлуатація;примусове жебрацтво;сурогатне материнство; примусові шлюби; донорство органів;участь у бойових діях;торгівля дітьми, боргове рабство. 

Відповідно до статті 16 Закону України "Про протидію торгівлі людьми" особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеною мовою, якою володіє така особа;медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв'язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі;відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України;одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.

15-47 - урядова «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.527 або 0-800-505-501 - національна безкоштовна «гаряча лінія» з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів.0-800-500-335 або 116-123- національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації.0-800-500-202 - «Call-центр» Національної поліції України. 

Джерело інформації: https://naurok.com.ua/mizhnarodniy-den-borodbi-z-rabstvom-324591.html

Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок та акція "Біла стрічка"

 Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок та акція "Біла стрічка"

Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок відзначається щорічно 25 листопада. Це важлива дата, яка нагадує про необхідність об’єднання зусиль у боротьбі з насильством, що зачіпає мільйони жінок у всьому світі. Дата була встановлена ООН у 1999 році на честь сестер Мірабаль, трьох домініканських активісток, які були жорстоко вбиті через свою політичну діяльність.

Масштаби проблеми

За даними ООН, кожна третя жінка у світі зазнавала фізичного або сексуального насильства. У багатьох країнах жінки стикаються з дискримінацією, домашнім насильством, сексуальними домаганнями та торгівлею людьми. Ця проблема потребує не лише державного регулювання, а й змін у суспільній свідомості.

Акція "Біла стрічка"

Акція "Біла стрічка" є символом боротьби з насильством щодо жінок та закликом до чоловіків взяти активну участь у вирішенні цієї проблеми. Вона зародилася у Канаді у 1991 році, коли група чоловіків вирішила виступити проти гендерного насильства, надягаючи білі стрічки як символ підтримки.

Сьогодні ця акція має глобальний масштаб. Люди носять білі стрічки, організовують заходи, флешмоби та інформаційні кампанії, спрямовані на підвищення обізнаності про проблему та заклики до її викорінення.

Чому це важливо?

Боротьба з насильством щодо жінок є частиною ширшої боротьби за гендерну рівність та права людини. Підтримка таких акцій, як "Біла стрічка", допомагає:

• Підвищувати рівень обізнаності суспільства.
• Залучати чоловіків до вирішення проблеми.
• Підтримувати жінок, які постраждали від насильства, через надання їм допомоги.
• Формувати нульову толерантність до будь-яких проявів насильства.

Як долучитися до акції?

1. Носіть білу стрічку як символ підтримки.
2. Поширюйте інформацію через соціальні мережі, використовуючи хештеги #БілаСтрічка та #ЗупиниНасильство.
3. Беріть участь у місцевих заходах та ініціативах.
4. Допомагайте жертвам насильства, підтримуючи фонди та організації, які надають їм допомогу.

Висновок

Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок і акція "Біла стрічка" — це нагадування про нашу спільну відповідальність у створенні суспільства, де кожна людина, незалежно від статі, відчуває себе у безпеці. Лише разом ми можемо подолати цю глобальну проблему.

 16 днів проти насильства 

Щороку з 25 листопада по 10 грудня Україна разом із усім світом долучається до міжнародної акції «16 днів проти насильства». Її основна мета – привернути увагу суспільства до проблем насильства у всіх його формах та захисту прав кожної людини.

Чому ми говоримо про це?

Насильство – це глобальна проблема. Воно може торкнутися кожного, незалежно від віку, статі чи соціального статусу. Це явище не знає меж і проявляється у різних формах:

• Фізичне насильство – коли страждає тіло, але разом із ним і душа.

• Психологічне насильство – невидимі удари, які руйнують із середини.

• Сексуальне насильство – страшна реальність для багатьох людей.

• Економічне насильство – обмеження доступу до фінансових ресурсів як спосіб контролю.

Особливо вразливими до насильства залишаються жінки, діти та люди похилого віку. Для них кожен день – це боротьба за безпеку та гідність.

У рамках акції використовуються стрічки трьох кольорів, кожна з яких має своє значення:

• Біла стрічка – символ боротьби проти всіх форм насильства над жінками.

• Синя стрічка – нагадування про захист дітей від будь-якого насильства.

• Червона стрічка – символ боротьби зі СНІДом, який часто є наслідком насильства та стигматизації.

 

Що може зробити кожен із нас?

Підтримувати постраждалих. Не залишайте без уваги людей, які зазнають насильства, навіть якщо це здається “чужою” проблемою.

Поширювати інформацію. Діліться матеріалами кампанії у соціальних мережах, щоб більше людей знали, як запобігти насильству.

Дотримуватися прав людини. Ніхто не повинен зазнавати актів насильства.

«Разом ми можемо зробити суспільство безпечним для кожного! Скажімо “ні” насильству та байдужості!», — підкреслив Омбудсман України.

 Контакти для допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі:

15-47 — урядова гаряча лінія для осіб, які постраждали від домашнього насильства;

102 — виклик поліції;

116-123 (з мобільного); 0 800 500 335 — Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації.

Об’єднаймо зусилля!

Ця акція – заклик до дії для кожного з нас. Кожен голос, кожен крок у боротьбі з насильством – це внесок у створення світу, де панує повага, підтримка та рівність.

Пам’ятаймо: ми можемо і маємо змінювати ситуацію на краще.

Разом ми сильніші! Зупинимо насильство – почнемо з обізнаності.