понеділок, 2 травня 2022 р.

Екстрена психологічна допомога "Я - поруч! Я - психолог!" 

Щоб отроимати допомогу, перейдіть за посиланням.


 «Я -поруч! Я –Психолог» - це відповідь нас, як спільноти психологів та спеціалістів допомогаючих професій з усіх частин нашої країни та поза межами , які пропонують психологічну допомогу. 

Ми пропонуємо безкоштовні психологічні консультації для всієї України та поза межами, для бійців,  дітей,  біженців, дорослих   з нашими спеціалістами у телефонному форматі чи через відео зв’язок, а також на місцях де така можливість є.


       Кожен охочий колега запропонував свою допомогу, відповідно до його знань, умінь та компетенцій. Наша команда працює в оперативному режимі, ми опрацьовуємо всі запити тож цей список буде поповнюватися.

       Кожного дня ми спілкуємося, проводимо навчання серед наших колег. 


  Для того, щоб скористатися цією можливістю вам потрібно написати natashasablina@ukr.net або зателефонувати  +380679694196( вайбер)

    Наші координатори зконтактують вас із спеціалістами у порядку живої черги. 


    Також на сайті Ви можете знайти інформацію про роботу психологів та їх координати.


У разі, якщо обраний вами спеціаліст вже немає місць для роботи або тимчасово недоступний, ви можете обрати з переліку іншого спеціаліста
 

З повагою, 
Наталія Сабліна – 
Директорка Тренінгового Центру.

 Ігри для зняття втоми, напруги, агресії


Гра позитивно впливає на психічний розвиток дитини.

Допомагає їй набути певних навичок у багатьох видах

діяльності, готує до дорослого життя. Також гра має

величезний терапевтичний ефект: допомагає розслабитися,

подолати страхи, агресію, знімає напругу, допомогти в

спілкуванні, налагодити контакт із батьками.


"Солдат та ганчіркова лялька"

Найпростіший і найнадійніший спосіб навчити дітей

розслаблятися це навчити їх чергування сильної напруги

м'язів та наступного за ним розслаблення. Тому ця і

наступна гра допоможуть вам це зробити у ігровій формі.

Отже, запропонуйте дитині уявити, що вона солдат.

Згадайте разом з нею, як потрібно стояти на плацу, витягнувшись у

струнку та завмерши. Нехай гравець зобразить такого військового, як тільки

ви скажете слово "солдат". Після того як дитина постоїть у такій

напруженій позі, скажіть іншу команду "ганчір'яна лялька".

Виконуючи її, хлопчик чи дівчинка повинні максимально

розслабитися, злегка нахилитися вперед так, щоб їх руки

бовталися, ніби вони виготовлені з тканини та вати. Допоможіть їм

уявити, що все їхнє тіло м'яке, податливе. Потім гравець знову

має стати солдатом тощо.

Примітка. Закінчувати такі ігри слід на стадії

розслаблення, коли ви відчуєте, що дитина достатньо

відпочила. 


"Насос та м'яч" 

Якщо ваша дитина хоч раз бачила, як м'яч, що здувся, накачують насосом, то їй легко буде увійти в образ та зобразити зміни, що відбуваються в цей момент із м'ячем. Отже, станьте навпроти один одного. Гравець, що зображає м'яч, повинен стояти з опущеною головою, мляво висячими руками, зігнутими в колінах ногами (тобто виглядати як не надута оболонка м'яча). Дорослий тим часом збирається виправити це становище і починає робити такі рухи, як у його руках знаходиться насос. за мірою збільшення інтенсивності рухів насоса "м'яч" стає все більш накачаним. Коли у дитини вже будуть надуті щоки, а руки з напругою витягнуті в сторони, вдайте, що ви критично дивіться свою роботу. Поторкайте його м'язи і нарікайте на те, що ви перестаралися і тепер доведеться здувати м'яч. Після цього зобразіть висмикування шланга насоса. Коли ви це зробите, "м'яч" здувається настільки, що навіть впаде на підлогу. Примітка. Щоб показати дитині приклад, як зображати надутий м'яч, краще спочатку запропонувати їй побути в ролі насоса. Ви ж напружуватиметеся і розслаблятиметеся, що допоможе і вам відпочити, а заразом і зрозуміти, як діє цей метод. 

 Рекомендації батькам

щодо профілактики посттравматичних стресових розладів у дітей


(за матеріалами книги Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми у конфліктний та постконфліктний період : [метод. рек.] / авт. кол.: Н. П. Бочкор, Є. В. Дубровська, О. В.Залеська та ін. ; [упор.: Н. В. Лунченко, Л. Л. Сідєльнік]. – К. : МЖПЦ «Ла Страда-Україна», 2014. – 84 с.)


Саме підтримка, яку надають дитині протягом і після неприємних або травматичних подій батьки, родичі та дорослі друзі сім’ї, є вирішальним чинником у подоланні негативних наслідків травматичного стресу в дітей. Прислухаючись до того, що відбувається, батьки можуть знайти шляхи допомогти дитині впоратися зі своїми почуттями.

Якщо батьки можуть бути разом з дітьми, дітям набагато легше. Дорослі, які можуть говорити з дітьми про події і сприймати їх почуття, допомагають дітям пережити травматичний стрес з меншими втратами.

Загальні рекомендації для батьків, які живуть на кризових територіях у стані соціальної та політичної напруги:


Потурбуємось про тіло:

  1. намагайтесь якомога менше змінювати звичний ритм життя дитини;

  2. побільше сну, відпочинку, позитивних вражень;

  3. організуйте можливість дитині для «розрядки» напруги – заняття спортом, танцями, рухливі ігри; 

  4. харчування – може бути частим і маленькими порціями, не примушуйте дитину їсти, якщо вона не має апетиту. Харчування може бути легким і корисним (фрукти, овочі, соки);

  5. дитині (і вам також) необхідно побільше пити (вода, солодкий чай, 

  6. не відмовляйте дитині у солодкому. Неміцний чай із цукром, цукерка, чашка какао викликають позитивні емоції, почуття безпеки та стимулюють роботу мозку;

  7. не бійтесь зайвий раз обійняти, погладити дитину, потримати її за руку, зробити масаж або покласти руку на плече. Позитивні тілесні контакти дуже корисні для зняття напруги;

  8. теплий душ або ванна також допоможуть зняти зайву напругу.

Потурбуємось про емоційну стабільність:

•  не потрібно без особливих причин водити дитину в місця масового скупчення людей. Це може підвищити її тривогу. При відвідуванні таких місць необхідна обов’язкова присутність поруч СПОКІЙНОГО дорослого. Поясніть дитині, куди і навіщо ви йдете;

•  не варто дозволяти дитині на самоті дивитися телевізійні новини. Взагалі, чим менше теленовин із місць страшних подій побачить дитина, тим краще.  У будь-якому разі, навіть якщо ваша дитина – підліток, вона потребує пояснення вашого ставлення до подій;

•  створіть атмосферу безпеки (обіймайте дитину якомога частіше, розмовляйте з нею, приймайте участь в її іграх);

вівторок, 12 квітня 2022 р.

 У час, коли ми захищаємо кордони держави, міста, стоїмо на охороні безпеки й життя, важливо тримати фронт інформаційний з урахуванням вікових особливостей тих, хто сприймає пропонований контент. Мультфільм «Добро завжди перемагає» допоможе дорослим знайти слова, щоб пояснити дітям події, що відбуваються сьогодні в країні.

ДОБРО ЗАВЖДИ ПЕРЕМАГАЄ

вівторок, 22 лютого 2022 р.

 Секрети дистанційної роботи

Секрети дистанційної роботи від Ваче Давтяна, автора курсу «Тайм в кайф», бізнес-тренера та підприємця.
📌 Щодня прокидайтеся в однаковий час.
Вихідний або робочий день — неважливо, головне дотримуватися режиму, адже так ви можете регулювати кортизол — гормон стресу.

📌 Впровадьте нову звичку або ранковий ритуал.
Не знаєте, чим зайнятися у додаткову годину, яку раніше витрачали на дорогу до роботи? Придумайте собі ритуал! Ваче Давтян витрачає 2,5 години щоранку на енергетичні звички — спорт, медитацію або руханку.

📌 Не заходьте у соціальні мережі та не читайте новини одразу після пробудження.
Негативні новини, на які ми підсвідомо звертаємо більше уваги, можуть спровокувати паніку, вплинути на ваш настрій та позбавити можливості раціонально приймати рішення впродовж дня. Особливо, зараз, коли у світі вирує пандемія. Дійте свідомо та контролюйте свою увагу.

📌 Знайдіть свою «золоту» годину.
Вранці ми маємо найбільший рівень енергії, тож краще направити її не на термінові задачі, а на стратегічні (глобальні). Це задачі, які є фундаментом вашої діяльності та мають конкретний вплив на неї. Зрозумійте, коли саме настає ваша «золота» година та займайтеся у цей час надважливими завданнями.

📌 Робіть перерви в роботі.
Обов'язково кожні 1,5-2 години треба перемикати свою увагу з роботи на щось інше — зробити невеличку руханку, прочитати статтю чи вийти на прогулянку — це допоможе не відчувати себе після роботи як вичавлений лимон.

📌 Працюйте якісніше, а не більше.
Насправді нам може вистачати й 4-5 годин для усіх завдань, але за умови, що ми працюємо ефективно, не відволікаючись на зовнішні фактори. Попрацюйте над вашою концентрацією та якістю роботи, а не над кількістю робочих годин.

📌 Правильно обладнайте робоче місце.
Не працюйте там, де ви відпочиваєте — це місця з іншою атмосферою та настроєм. Якщо приміщення маленьке, повертайтеся спиною до факторів, які можуть вас відволікати.

📌 Не працюйте у піжамі.
Коли вдома ви одягаєтеся так, ніби йдете в офіс, це створює робочу атмосферу, яка впливає на вашу ефективність. Тож не нехтуйте цією порадою та мерщій одягатися! (може, саме час вдягнути піджак?)

Якщо тема тайм-менеджменту вам цікава, ви мегапрокрастинатор сотого рівня, відчуваєте нестачу енергії для досягнення цілей та хочете встигати в 4 рази більше — обов'язково реєструйтеся на курс «Тайм в кайф»! На вас чекають 7 років досвіду за 6 тижнів, 12 тренінгів та 24 практичних завдання!

вівторок, 15 лютого 2022 р.

 

Чи можна в 5 років дитині йти до школи

Світлана Ройз про те, чи можна в 5 років дитині йти до школи

Психологи та нейропсихологи рідко бачать готовність до школи у дітей у 6 років. І я часто нагадую батькам, що між 6-7 роками вміщується 5 років емоційного розвитку дитини.

Мотивація у дітей віком до 7 років – ігрова. Дуже рідко у сучасних дітей навчальна мотивація зростає і до 7 років.

Все, що в навчанні до 7 років не є грою, виснажує дитину.

Важливо також враховувати, що нам зараз доведеться поновлювати всіх дітей (вчителів, батьків) після пандемії.

пʼятниця, 11 лютого 2022 р.

ЧИ ОБОВ’ЯЗКОВИЙ У ШКОЛІ ЩОДЕННИК ТА ЧИ МАЄ ПРАВО ВЧИТЕЛЬ ПИСАТИ У НЬОМУ ЗАУВАЖЕННЯ

 Чи має право вчитель писати зауваження та ставити знаки запитання у щоденниках?

У соцмережах піднялася дискусія: батьки школярів обговорюють, чи може вчитель писати зауваження та малювати знаки запитання у щоденниках, а тим паче червоною пастою. Одні вважають, що щоденник – особиста справа дитини, інші називають його “обличчям школяра” і основним способом комунікації вчителя, учня та її батьків. У “Сніданку з 1+1” юрист ГО “Батьки SOS” Роман Бондаренко та психологиня Дар’я Селіванова розповіли, чи має право вчитель писати зауваження та ставити знаки запитання у щоденниках, а також чи потрібні вони у сучасних школах.

Юрист розповів, що існування щоденників не передбачено жодним нормативним актом:

Не має ніякого закону, постанови, розпорядження, який би запроваджував існування щоденників і їх ведення. Щоденник не є обов’язковим у школах. Якщо його немає у дитини, вона не може отримувати ніяких покарань. 

Тому записувати домашнє завдання чи робити будь-які необхідні помітки дитина може й у звичайному зошиті чи блокноті. Щоденник, яким ми всі звикли його бачити — це не більш ніж просто традиція. Юрист пояснює:

Раніше це був засіб зв’язку між вчителем і батьками: коли не було мобільних телефонів, електронної пошти та месенджерів, тоді відповідно через щоденник передавалася інформація. Тепер використання щоденника як засіб інформації — це як кинути записку в пляшку, а пляшку кинути в море. 

А от дитяча психологиня не погоджується з цим, адже з точки зору психології каже, що щоденник — це не безглузда річ:

Я прихильник того, щоб певна дисципліна та структура в освіті була. Вона потрібна дітям у тому, щоб було розуміння якихось завдань, відповідальності.

Хаос у зошиті, блокноті чи замітках, на думку Дар’ї, важче контролювати й батькам, і вчителю:

Я вважаю, що замінювати журнал у цій ситуації буде некоректно, бо тоді вчитель виявиться позбавленим якихось інструментів взаємодії з дитиною та вказівок на її помилки. Для цього потрібен якийсь акцент, і червона ручка це нормально.

Питання лиш у тому, наскільки дотриманий баланс між лояльними вказівками й рекомендаціями та зауваженнями вчителя й прискіпливим ставленням до дитини, яке теж може проявлятися в помітках у щоденнику. Тому якщо розгорнувши його ви помітили, що там все червоне, психолог радить поспілкуватися з дитиною, а після — із вчителем та всім разом шукати причини.

Джерело інформації: http://www.ukr.life/uk/osvita/chi-obov-yazkovij-u-shkoli-shhodennik-ta-chi-maye-pravo-vchitel-pisati-u-nomu-zauvazhennya-komentari-yurista-ta-dityachogo-psihologa/?fbclid=IwAR1jORC6tPcB0kb7y3aQB00OhBv04y8FWUggDAIOEcEGQ9JR-hxz_CjYtXo

середа, 9 лютого 2022 р.

 Формування психологічної готовності працівників закладів освіти до конструктивної поведінки в умовах надзвичайних ситуацій


Нещодавно майже всі навчальні заклади по всій України були змушені провести не навчальну евакуацію, а справжню. Це призвело до стресу у дітей, батьків та педагогічних працівників. Яким же чином нам бути психологічно готовими до надзвичайного стану в освітньому закладі?

Одним з основних завдань будь-якого закладу освіти є охорона життя та здоров’я дітей. Останнім часом весь світ стикається з великою кількістю стихійних лих, аварій, пандемій. Саме тому дуже важливо зараз проаналізувати себе та чітко зрозуміти, як діяти в таких ситуаціях.

У першу чергу варто зрозуміти, що панікувати, відчувати страх, коли ви знаходитесь в екстремальній ситуації – це нормально, і навіть якщо повідомлення про замінування у школах є неправдивими, це все одно може налякати.

Які дії варто вжити після евакуації для підтримки дітей?

Поговорити

Ініціюйте бесіду з дітьми та обговоріть, які емоції вони відчувають саме зараз, а не в період надзвичайної ситуації. Намалюйте це. Дуже важливо не обговорювати сам інцидент.

Поверніть відчуття безпеки

Згадайте разом з дітьми, що робить вашу школу безпечною? Наприклад, паркан, охоронець, датчики диму, вогнегасники тощо. Проговоріть, що саме евакуація, робота поліції, бригада розмінування, пошукові собаки – це підтвердження того, що кожен з вас у безпеці.

пʼятниця, 4 лютого 2022 р.

 

15 типових помилок учителя під час дистанційки

Щоб ефективність онлайн-навчання залишалася високою, зберігайте баланс між користю і цікавістю уроків. Але є безліч нюансів, які суттєво знижують якість дистанційки. Переможець Global Teacher Prize Ukraine Артур Пройдаков зробив для читачів «Освіторії» розбір типових помилок, яких варто уникати, якщо ваша школа знову перейшла на дистанційне навчання.

Помилка №1

Планувати хід уроку «в голові»

Доволі поширена помилка: вчитель іде на онлайн-урок, маючи в запасі два-три слайди, вміння імпровізувати і приблизне розуміння, як можна «потягнути час». Якісний урок можна провести тоді, коли ви продумаєте загальну його картину. Можна скористатися цікавою методикою планування уроку за 5 хвилин — як дистанційного, так і в офлайн-форматі.

Помилка №2

«Забувати» про візуалізацію контенту

Під час онлайн-навчання візуалізація навчального матеріалу набуває особливої цінності. Адже саме динамічна й чітка структура уроку в поєднанні з відео, фото, колажами, тематичними мемами, розпалюють інтерес учнів. А значить, тих, хто відволікається, у класі стане менше, а виконаних завдань і бажання школярів ділитися думками — більше. Для своїх уроків я частенько знаходжу осучаснені фото й колажі українських письменників. Діти запам’ятовують про мандрівного філософа Скороводу більше цікавинок, якщо показую їм колаж, на якому Сковорода мчить на електросамокаті. Або обговорюю з класом один із дописів за хештегом #ПанасМирний з Instagram. Спрацює і спільний аналіз із учнями коротких навчальних відео з TikTok. Там є ролики про «Кайдашеву сім’ю», «Тіні забутих предків». Нехай учні дивляться й шукають, які сюжетні лінії показано у відео неточно, а які автори «забули» показати.

понеділок, 31 січня 2022 р.

 

Як запобігти професійному вигоранню вчителів під

 час дистанційного навчання

Експерти попереджають про прийдешню кризу емоційного вигорання серед педагогів, яка може призвести до масових звільнень на фоні пандемії. У США, пише The New York Times, під час нещодавнього опитування Національної асоціації освіти 28 % вчителів заявили, що через спричинені коронавірусом проблеми вони з великою вірогідністю підуть з професії. Серед педагогів з досвідом роботи понад 30 років тих, хто думає про звільнення, – 55 %.

В Україні подібні опитування не проводилися, однак тенденції, вочевидь, схожі. Безпрецедентний рівень стресу, викликаний коронакризою, вкрай негативно позначається на емоційному стані вчителів, які й без того знаходяться у групі ризику з точки зору професійного вигорання. Разом із психологом Юлією Букіною ми підготували для педагогів рекомендації, як вчасно виявити проблему та не допустити тотального виснаження під час дистанційного або змішаного навчання.

Професійне вигорання: тривожні дзвіночки

Важливо розуміти, що неможливо вигоріти раптово, за один день або тиждень. Це довготривалий процес, що призводить до психічного, емоційного та фізичного виснаження.  Виникає вигорання на фоні хронічного стресу та ігнорування задоволення особистісних потреб людини.

Це явище дуже підступне, бо розвивається повільно, і деякі ознаки на початкових етапах не викликають занепокоєння. Але коли ситуація зайшла надто далеко, адаптація та відновлення людини тривають довго та складно. Як багато інших небажаних явищ, професійне вигорання простіше попередити, ніж потім долати наслідки. Тож варто насторожитися, якщо є такі ознаки:

·         зникають бажання, навіть прості та буденні, нічого не хочеться;

·         погіршується самопочуття, часто/завжди відчувається слабкість, млявість, і просто виспатися не допомагає;

·         мотивація у професійній діяльності стрімко падає, як і якість самої роботи;

· з’являється розчарування через неможливість змінити систему, відчуття безпорадності від того, що не вдається встигнути все, як не старайся;

·         робота не приносить задоволення та навіть дратує;

·         хочеться побути на самоті, раніше улюблені компанії стають нестерпними;

·         рідні та близькі люди дратують;

·         втрата або, навпаки, збільшення ваги на фоні стресу.

Професійне вигорання – це значно більше, ніж просто відчуття втоми та пригніченості, воно може призвести до серйозної депресії. Тому не варто ігнорувати ті сигнали про допомогу, які подає ваше тіло. А щоб запобігти емоційному вигоранню та знизити рівень стресу під час дистанційного навчання, постарайтесь забезпечити собі максимально сприятливі умови для роботи й відпочинку.

Плануйте та визначайте пріоритети

Мабуть, один з найбільших викликів «дистанційки»  – це відчуття нескінченності робочого дня, коли вчитель на зв’язку зі школою, учнями, батьками 24 години на добу 7 днів на тиждень. Численні телефонні дзвінки, повідомлення у месенджері, електронні листи, а також відсутність звичних шкільних дзвоників і гнучкий розклад дезорієнтують і демотивують.  Щоб упорядкувати свій час, приділіть особливу увагу плануванню.

середа, 19 січня 2022 р.

 70 СПОСОБІВ СКАЗАТИ «ДУЖЕ ДОБРЕ» (інформація для вчителів) 

1. Ти зараз на правильному шляху.

 2. Пречудово! 

3. У тебе це вийшло. 

4. Правильно.

 5. Це добре.

 6. Супер! 

7. Я пишаюся тим, як ти працював. 

8. Ти робиш це дуже добре. 

9. Це набагато краще.

 10. Гарна робота. 

11. Я щаслива бачити цю роботу. 

12. Ти робиш гарну роботу. 

13. Ти близький до істини. 

14. Мої вітання. 

15. Це те, що треба. 

16. Я знала, що ти можеш це зробити. 

17. Зараз ти це зрозумів. 

18. Нарешті! 

19. Ти швидко вчишся. 

20. Працюючи так само, ти досягнеш багато чого. 

21. Я не зуміла б зробити краще. 

22. Це правильний шлях. 

23. З кожним днем у тебе виходить краще. 

24. Це гарний спосіб.

 25. Ти нічого не проґавив. 

26. Так тримати!

27. Надзвичайно. 

28. Прекрасно. 

29. Це найкраще. 

30. Остаточно. 

31. Сенсаційно.

 32. Тепер нічого тебе не зупинить. 

33. Відмінно.

 34. Це була першокласна робота. 

35. Чудово. 

36. Ще краще. 

37. Твій мозок попрацював на ставу. 

38. Ти досягнеш успіху. 

39. Це видатний винахід. 

40. Фантастика! 

41. Неймовірно! 

42. Це чудова робота. 

43. Ти робиш це красиво.

 44. Як ти багато зробив. 

45. Розумник. 

46. Ти дійсно це покращив. 

47. Прегарно! 

48. Вітаю!

49. Твоя правда! 

50. Так тримати! 

51. Ти зробив це вчасно. 

52. Мені подобається хід твоїх думок. 

53. Я пишаюся тобою. 

54. Дуже приємно вчити таких розумних дітей.

 55. Велика тобі подяка. 

56. Я ніколи не бачила нічого кращого. 

57. Твоя робота принесла мені багато радості. 

58. Молодчина! 

59. Повний порядок. 

60. Серйозний прорив. 

61. Ось цього я ще не бачила. 

62. Ти неперевершений сьогодні. 

63. Це вже успіх. 

64. Це твоя перемога. 

65. Тепер ти відчуваєш свої можливості.

66. Ти справжній майстер. 

67. Щиросердно рада за тебе.

 68. Не можу навіть передати свого захоплення.

 69. Грандіозно! 

70. Я вірю в тебе, у тебе завжди виходитиме не гірше.

Джерело інформації: 

Адаптація дітей у 1,5, 10 класах. / упоряд. Т. Червонна. — К. : А28 Шк. світ, 2008. — 128 с. — (Бібліотека «Шкільного світу»). -с.29-31