3 грудня - Міжнародний День людей з інвалідністю

 День було засновано в 1992 році Генеральною Асамблеєю ООН. Традиційні заходи Дня людей з обмеженими можливостями присвячуються висвітленню й вирішенню їхніх нагальних проблем.

За оцінками Світового банку 20% найбільш бідних верств жителів Землі є людьми з обмеженими можливостями і вимагають до себе особливої уваги. Загальна поширеність офіційно зафіксованої інвалідності в світі вже становить приблизно 10%, проте тільки на 2016 рік у світі налічувалося понад один мільярд людей (15 відсотків населення), які страждали різними формами інвалідності за медичними показаннями і критеріями ВООЗ.

Від того, як суспільство ставиться до тих, кому з тих чи інших причин важко або не можливо самостійно подбати про себе залежить рівень цивілізованості цього суспільства. Не дивно, що в давні часи і навіть аж до сучасної історії у людей, яких ми зараз відносимо до категорії - люди з інвалідністю, було дуже мало шансів на виживання взагалі. Це страшна правда - завжди і у всі часи турбота про людей з інвалідністю переважно трималася на щирій добрій волі окремих людей. Які шанси сучасних людей з інвалідністю на благополучне виживання без сторонньої допомоги зараз? Шанси не змінилися.

Вони не вимагають до себе жалю, тому що, як ніхто давно усвідомили що це шлях в нікуди. Вони пристосовуються як можуть зі всіх своїх сил. Так сталося, адже на їх місці могла би опинитися будь-яка інша людина. І для їх виживання не потрібно щось особливе, лише елементарне - можливість жити, жити серед людей, бути в суспільстві і відчувати себе звичайними людьми, як і всім нам. Ми всі рівні перед Богом.

Сучасне суспільство нарешті вирішило зробити крок до власної цивілізованості. Не можна не відзначити, що ті заходи, які були вжиті з боку офіційних державних структур багатьох країн, громадських організацій і громадянської позиції не байдужих до проблем інвалідів людей, принесли в нашу цивілізацію ті ноти надії, які раніше просто ігнорувалися. В кінці двадцятого сторіччя, з 1983-го по 1992-й рік, Організацією Об’єднаних Націй було проведено своєрідне «Десятиліття людей з інвалідністю». Час, у який наше суспільство постаралося дати собі відповідь, знайти себе в цій проблемі. Результати цього пошуку дали позитивні результати. Про проблеми людей з інвалідністю заговорили, питання перевели в площину активних практичних рішень, права людей з інвалідністю почали закріплювати на законодавчому рівні. Робота прийняла системний характер. Це радує.

За даними проекту DilovaMova.com, на своїй 47-й сесії у 1992-му році Генеральна Асамблея ООН в спеціальній резолюції № A/RES/47/3 проголосила щорічну подію всесвітнього масштабу - 3-е грудня стало датою Міжнародного дня людей з інвалідністю. Цілі цього Дня були виражені окремою резолюцією № A/RES/47/88, прийнятої на тій же сесії. Заходи, до яких в цей День закликає всі країни ця шановна міжнародна організація, повинні бути спрямовані на інтеграцію людей з інвалідністю у життя нашого суспільства. Це не складно. Це не варто відкладати. Від цього залежить наша цивілізованість.

У цей День ми приєднуємося до цієї міжнародної ініціативи і бажаємо всім, хто не байдужий цій проблемі, сил і здоров’я, засобів і успіху. Захищаючи гідності людей з інвалідністю ми захищаємо своє людське обличчя. Інвалідність - це не вирок. Практика показує, що люди з інвалідністю можуть бути і стають повноцінними і високо ефективними членами суспільства, відмінними фахівцями і навіть політиками, економістами, соціально активними і життєствердними людьми, які надихають багатьох, в тому числі і абсолютно здорових членів нашого суспільства.

Нагадаємо, що Міжнародний день глухинечуючих відзначають в останню неділю вересня. Його проводять в рамках Міжнародного тижня. 13 листопада відзначається Міжнародний день незрячих, а місяцем раніше - Міжнародний день білої тростини, який проводять 15 жовтня з 1969 року. Міжнародний день боротьби за права людей з інвалідністю - 5 травня.

Не залишайтеся байдужими!

Джерело інформації: https://www.dilovamova.com/index.php?page=142&calendar=world-and-international-day-and-holidays 

 Міжнародний день боротьби за скасування рабства.

Щороку 2 грудня за рішенням Генеральної Асамблеї ООН відзначається Міжнародний день боротьби за скасування рабства. Саме цього дня 1949 року на 4-й сесії ГА ООН було прийнято Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами.

Що таке рабство? Ра́бство — насильницьке підпорядкування однієї людини іншою або однієї групи людей іншою групою людей. примусове втягнення у злочинну діяльність;трудова експлуатація;примусове жебрацтво;сурогатне материнство; примусові шлюби; донорство органів;участь у бойових діях;торгівля дітьми, боргове рабство. 

Відповідно до статті 16 Закону України "Про протидію торгівлі людьми" особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеною мовою, якою володіє така особа;медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв'язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі;відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України;одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.

15-47 - урядова «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.527 або 0-800-505-501 - національна безкоштовна «гаряча лінія» з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів.0-800-500-335 або 116-123- національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації.0-800-500-202 - «Call-центр» Національної поліції України. 

Джерело інформації: https://naurok.com.ua/mizhnarodniy-den-borodbi-z-rabstvom-324591.html

Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок та акція "Біла стрічка"

 Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок та акція "Біла стрічка"

Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок відзначається щорічно 25 листопада. Це важлива дата, яка нагадує про необхідність об’єднання зусиль у боротьбі з насильством, що зачіпає мільйони жінок у всьому світі. Дата була встановлена ООН у 1999 році на честь сестер Мірабаль, трьох домініканських активісток, які були жорстоко вбиті через свою політичну діяльність.

Масштаби проблеми

За даними ООН, кожна третя жінка у світі зазнавала фізичного або сексуального насильства. У багатьох країнах жінки стикаються з дискримінацією, домашнім насильством, сексуальними домаганнями та торгівлею людьми. Ця проблема потребує не лише державного регулювання, а й змін у суспільній свідомості.

Акція "Біла стрічка"

Акція "Біла стрічка" є символом боротьби з насильством щодо жінок та закликом до чоловіків взяти активну участь у вирішенні цієї проблеми. Вона зародилася у Канаді у 1991 році, коли група чоловіків вирішила виступити проти гендерного насильства, надягаючи білі стрічки як символ підтримки.

Сьогодні ця акція має глобальний масштаб. Люди носять білі стрічки, організовують заходи, флешмоби та інформаційні кампанії, спрямовані на підвищення обізнаності про проблему та заклики до її викорінення.

Чому це важливо?

Боротьба з насильством щодо жінок є частиною ширшої боротьби за гендерну рівність та права людини. Підтримка таких акцій, як "Біла стрічка", допомагає:

• Підвищувати рівень обізнаності суспільства.
• Залучати чоловіків до вирішення проблеми.
• Підтримувати жінок, які постраждали від насильства, через надання їм допомоги.
• Формувати нульову толерантність до будь-яких проявів насильства.

Як долучитися до акції?

1. Носіть білу стрічку як символ підтримки.
2. Поширюйте інформацію через соціальні мережі, використовуючи хештеги #БілаСтрічка та #ЗупиниНасильство.
3. Беріть участь у місцевих заходах та ініціативах.
4. Допомагайте жертвам насильства, підтримуючи фонди та організації, які надають їм допомогу.

Висновок

Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок і акція "Біла стрічка" — це нагадування про нашу спільну відповідальність у створенні суспільства, де кожна людина, незалежно від статі, відчуває себе у безпеці. Лише разом ми можемо подолати цю глобальну проблему.

 16 днів проти насильства 

Щороку з 25 листопада по 10 грудня Україна разом із усім світом долучається до міжнародної акції «16 днів проти насильства». Її основна мета – привернути увагу суспільства до проблем насильства у всіх його формах та захисту прав кожної людини.

Чому ми говоримо про це?

Насильство – це глобальна проблема. Воно може торкнутися кожного, незалежно від віку, статі чи соціального статусу. Це явище не знає меж і проявляється у різних формах:

• Фізичне насильство – коли страждає тіло, але разом із ним і душа.

• Психологічне насильство – невидимі удари, які руйнують із середини.

• Сексуальне насильство – страшна реальність для багатьох людей.

• Економічне насильство – обмеження доступу до фінансових ресурсів як спосіб контролю.

Особливо вразливими до насильства залишаються жінки, діти та люди похилого віку. Для них кожен день – це боротьба за безпеку та гідність.

У рамках акції використовуються стрічки трьох кольорів, кожна з яких має своє значення:

• Біла стрічка – символ боротьби проти всіх форм насильства над жінками.

• Синя стрічка – нагадування про захист дітей від будь-якого насильства.

• Червона стрічка – символ боротьби зі СНІДом, який часто є наслідком насильства та стигматизації.

 

Що може зробити кожен із нас?

Підтримувати постраждалих. Не залишайте без уваги людей, які зазнають насильства, навіть якщо це здається “чужою” проблемою.

Поширювати інформацію. Діліться матеріалами кампанії у соціальних мережах, щоб більше людей знали, як запобігти насильству.

Дотримуватися прав людини. Ніхто не повинен зазнавати актів насильства.

«Разом ми можемо зробити суспільство безпечним для кожного! Скажімо “ні” насильству та байдужості!», — підкреслив Омбудсман України.

 Контакти для допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі:

15-47 — урядова гаряча лінія для осіб, які постраждали від домашнього насильства;

102 — виклик поліції;

116-123 (з мобільного); 0 800 500 335 — Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації.

Об’єднаймо зусилля!

Ця акція – заклик до дії для кожного з нас. Кожен голос, кожен крок у боротьбі з насильством – це внесок у створення світу, де панує повага, підтримка та рівність.

Пам’ятаймо: ми можемо і маємо змінювати ситуацію на краще.

Разом ми сильніші! Зупинимо насильство – почнемо з обізнаності.

 

 

Як обрати 4-й предмет на НМТ: приймайте зважене рішення

Вступники до закладів вищої освіти вже розпочали підготовку до складання національного мультипредметного тесту. Хтось готується з репетиторами, хтось самостійно намагається повторити або й заново вивчити необхідні теми з обов’язкових предметів, а хтось поки відкладає підготовку.

Якщо з українською мовою, математикою та історією України все зрозуміло – треба спланувати час і ретельно тренуватись, то з вибором четвертого предмета у багатьох випускників виникає проблема.

Здавалося б, все просто: вибирай той предмет, який знаєш краще, з переліку: українська література, географія, біологія, фізика, хімія, іноземні (англійська, французька, німецька, іспанська) мова.

Насправді ні, бо для розрахунку конкурсного бала для вступу треба орієнтуватись на ваговий коефіцієнт четвертого предмета для тої спеціальності, на яку вступатиме абітурієнт.

Чому для вступу дуже важливо правильно обрати 4-й предмет НМТ?

При правильному виборі саме результати четвертого предмета можуть додати кілька балів до важливого для вступу конкурсного бала.

Отже, чи завжди варто обирати той предмет, який знаєте найкраще? Не завжди!

Наприклад, якщо ви прекрасно знаєте іноземну мову і збираєтесь вступати на філологію чи політологію, вам пощастило, бо саме іноземна має найвищий ваговий коефіцієнт для цих спеціальностей серед усіх предметів, які можна складати за вибором.

А якщо ви збираєтесь вступати на машинобудування, і вибираєте між фізикою, яку знаєте на достатньому рівні, та географією, яку знаєте на відмінно, то вибір фізики буде вигідніший через максимальний коефіцієнт предмета.

Приклад, як працює ваговий коефіцієнт

Припустімо, ви збираєтесь вступати на спеціальність G3 Електрична інженерія.

До прикладу, ви отримали по 150 балів з усіх трьох обов’язкових предметів, і за четвертий предмет – фізику – отримали також 150 балів. За рахунок коефіцієнта 0,5 ваш конкурсний бал становитиме 150 балів.

Якщо ж за умови таких же результатів з обов’язкових предметів ви обрали четвертим предметом географію і склали її на 190 балів, то конкурсний бал з урахуванням вагового коефіцієнта 0,2 ви отримаєте лише 139.

Тому для вступу на вищезазначену спеціальність скласти фізику на 150 балів вигідніше, ніж географію на 190.

Як обрати четвертий предмет

1. Ознайомтесь з таблицею вагових коефіцієнтів за 2025 рік для тих спеціальностей, які розглядаєте для вступу.
2. Виконайте кілька тренувальних варіантів тестів НМТ за минулі роки з тих предметів, між якими вибираєте.
3. За допомогою калькулятора прорахуйте приблизний конкурсний бал за результатами, які отримали за тести.

Очевидно: предмет, який дозволяє набрати більший конкурсний бал, варто обирати для складання 4-м предметом. Тим паче, що попереду є час на інтенсивну підготовку, і ви зможете покращити свої знання з обраного предмета.

Тепер залишається сумлінно готуватись – і отримати найкращий результат!

Джерело інформації: https://osvita.ua/test/95873/

 

Атака брейнротів: що це за новий тренд і чим він загрожує дітям?

«Тун тун тун саур… бр бр пататім… тріпі тропі тропа тріпа… бонека амбалабу». Як у фантастичних оповіданнях, де дітей зачарували чи змінили прибульці й вони розмовляють невідомою дорослим мовою, цьогоріч дедалі частіше можна почути такі загадкові розмови від школярів. Що воно таке брейнрот? Чому вони так захопили дітей? До чого тут ШІ? Звідки така жахлива назва: перекладається з англійської як «мозкова гниль»? Чи може розвинутися залежність від інтернет-тренду та гри за його мотивами? Відповідає дитяча психологиня Юлія Борисова.

Підліткова культура… для найменших

Безглузді фрази, якими обмінюються діти, немов утаємничені, позбавлені логіки візуальні образи (акула на трьох ногах та в кросівках Nike). Ролики на цю тему в TikTok, ігрові сеанси, на яких діти кричать і плачуть, а потім викладають відео «Як плаче братик, у якого вкрали брейнрот» — усе це лякає батьків. Або викликає реакцію: не хочу знати про ці нісенітниці. Сучасні діти цьому навіть раді, адже орієнтуються на однолітків, а не на дорослих. Вони з пелюшок дивилися відео про однолітків-блогерів, грали з незнайомими дітьми з усього світу в онлайн-ігри, ще не вміючи читати, надсилали голосові повідомлення, аби порадитися щодо домашки чи прокачки персонажа. Ось перша причина популярності брейнротів: у попередніх поколінь інтерес до ровесників починав переважати над іншими лише в підлітковому віці. Цьому ж віку відповідали сленг та підліткова субкультура, які є захистом від дорослого світу, паролем для своїх. Те саме відбувається із сучасними дітьми. Оскільки орієнтація на однолітків у покоління Альфа була дуже ранньою, потребу в таємній (для дорослих) мові, жартах, культурі вони відчувають мало не з першого класу.

Абсурд без натяків

У брейнротах є дещо дитяче, казкове, абсурдне. Чи сміялися б тинейджери над мемом, у якому немає іронії чи натяків? Навряд. А малеча, якій адресовані казки про гігантів та монстрів і яка любить нісенітниці, «читання-реготання», відреагує на дивне поєднання банана та орангутанга в одній істоті? Авжеж.  Це ті самі діти, які перебирають поп-іт та веселкові пружинки. Більшість антистресорів, що їх так цінують «альфи», учні початкової школи колись вважали б надто простими, «чимось для дошкільнят».

  Як розуміти й виправляти дитячу брехню

♦️З'ясуйте причину брехні

Запитайте себе, чому дитина вирішила збрехати: страх покарання, бажання привернути увагу чи уникнути відповідальності.

♦️ Створюйте атмосферу довіри

Дитина повинна відчувати, що може розповісти правду без страху бути приниженою чи покараною.

♦️Не лякайте покараннями

Страх перед суворими наслідками часто змушує дітей брехати. Замініть покарання на спокійне обговорення.

♦️ Хваліть за чесність

Коли дитина каже правду, навіть у складній ситуації, обов’язково похваліть її за це.

♦️ Не ставте дитину в ситуацію вибору між правдою і страхом

Наприклад, замість "Ти розбив чашку?" скажіть: "Я бачу, що чашка розбита. Давай разом її приберемо".

♦️ Будьте прикладом

Діти наслідують батьків. Якщо ви брешете, навіть у дрібницях, вони теж можуть вважати це прийнятним.

♦️ Поясніть наслідки брехні

Розкажіть, як брехня може зруйнувати довіру і призвести до втрати поваги.

♦️ Розвивайте емоційний інтелект

Допоможіть дитині розпізнавати і справлятися зі своїми емоціями, щоб уникнути потреби вдаватися до брехні.

♦️Уникайте надмірного тиску

Не створюйте ситуацій, у яких дитина може відчути, що брехня — єдиний вихід.

♦️ Підтримуйте дитину у важких ситуаціях

Якщо дитина збрехала через страх чи сором, допоможіть їй знайти правильний спосіб вирішення проблеми.

♦️ Ставте відкриті питання

Наприклад: "Що сталося?" замість "Чому ти це зробив?" Це спонукає дитину розкритися.

♦️Обговорюйте цінність правди

Розкажіть історії чи приклади, які підкреслюють важливість чесності.

♦️ Не реагуйте агресивно на брехню

Спокійна реакція допоможе дитині зрозуміти свою помилку без страху.

♦️Створіть правила у сім’ї

Наприклад, правило "У нашій сім'ї ми завжди говоримо правду", яке підтримуватимуть усі члени родини.

♦️ Зробіть правду вигіднішою за брехню

Наприклад: "Якщо ти скажеш правду, ми разом знайдемо рішення, а якщо ти збрешеш, доведеться все виправляти самому".

♦️ Розкажіть про власний досвід

Поділіться, як ви колись збрехали і чому це було неправильно.

♦️ Визначте способи компенсації за брехню

Допоможіть дитині виправити ситуацію: наприклад, вибачитися або виправити свою помилку.

♦️ Уникайте ярликів

Не називайте дитину брехуном. Це може закріпити у неї відчуття, що вона завжди така.

♦️ Навчайте дитину говорити про свої потреби

Іноді брехня — це спосіб привернути увагу. Навчіть дитину просити про допомогу або виражати свої бажання словами.

♦️Підтримуйте позитивну атмосферу у родині

У гармонійній обстановці дитина рідше відчуває потребу брехати.

Використані джерела: https://www.facebook.com/groups/4497256720291238?locale=uk_UA

Всесвітній день людей з вадами мовлення

Щороку 22 жовтня світ відзначає Всесвітній день людей з вадами мовлення — день, покликаний привернути увагу суспільства до проблем, з якими стикаються люди, котрі мають мовленнєві порушення. Це не лише день підтримки, а й нагода нагадати кожному з нас про цінність толерантності, розуміння та рівних можливостей.

Мовлення — одна з найважливіших форм спілкування. За його допомогою ми передаємо думки, почуття, будуємо стосунки. Проте для людей із порушеннями мовлення цей процес часто стає складним і навіть болісним. Дитина, яка не може правильно вимовити звуки чи висловити думку, нерідко стикається з нерозумінням, насмішками, відчуттям ізоляції. Саме тому важливо створити дружнє, підтримувальне середовище, де кожен має змогу розвиватися у власному темпі та відчувати себе прийнятим.

У цей день важливо говорити про те, що мовленнєві порушення — не вирок. Сучасна логопедична допомога, індивідуальні заняття, підтримка батьків і педагогів дають чудові результати. Головне — не залишати дитину наодинці з проблемою.

Пам’ятаймо: кожна дитина — унікальна. Вона має право на спілкування, на самовираження, на любов і розуміння. І саме наше завдання — створити для неї простір, де вона зможе розкритися, відчути власну значущість і впевненість у собі.

Нехай цей день стане нагадуванням усім нам про важливість підтримки, людяності та взаємоповаги.

 21 жовтня - Міжнародний день академічної доброчесності Академічна доброчесність за визначенням Міжнародного центру академічної доброчесності - це дотримання п'яти фундаментальних цінностей: чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність та відвага до дій.

Джерело інформації: https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fwww.knu.edu.ua%2Fnovini%2F21-zhovtnya-mizhnarodnyy-den-akademichnoi-dobrochesnosti&psig=AOvVaw2br7j3Eo44kyBBu4PR-s6V&ust=1761128778134000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=0CAMQjB1qFwoTCOij0ZiKtZADFQAAAAAdAAAAABAE

 Безпека дитини в інтернеті: що варто знати батькам

Упродовж жовтня в Україні триває місячник кібербезпеки – ініціатива, спрямована на підвищення обізнаності щодо цифрових загроз та важливості безпечного користування Інтернетом.

❗ Питання безпеки в мережі щороку набуває значимості. Інформаційна безпека стосується захисту життєво важливих інтересів людини. Неправдива, неповна, невчасна інформація може нанести шкоду.

У зоні особливого ризику перебувають діти. Дуже часто вони не можуть правильно зреагувати на матеріали з мережі з різних причин. А безконтрольний доступ дітей до інтернету може мати негативні наслідки для них. 

Батькам варто навчити дітей правилам користування Інтернет-мережею. Пропонуємо вашій увазі поради "Як навчити дітей безпеці у віртуальному світі": 

🔹 не давати нікому своїх паролів;

🔹 не надавати особистої інформації поштою чи в чатах без нагальної на те потреби;

🔹 повідомляти про ситуації в інтернеті, які вас непокоять (погрози, файли певного місту, пропозиції); 

 🔹 не викладати фото квитків, на яких видно штрих-код чи QR-код;

🔹 не скачувати та не встановлювати невідомі програми за посиланнями, навіть якщо їх надали друзі;

🔹 встановлюючи перевірені програми, контролювати, щоб на ПК не додались небажані програми;

🔹не переглядати інформацію за невідомими посиланнями (друзі, які ними діляться можуть не підозрювати про загрозу);

🔹 не відкривати листи-спам, вони можуть містити віруси;

🔹 відмовлятися від зустрічей із випадковими людьми, з якими познайомилися в онлайні;

🔹 не ділитися своїми фото з незнайомцями;

🔹 не реагувати на непристойні та грубі коментарі, адресовані вам.

Ознайомитися з посібником для батьків «Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі» https://surl.li/hgxvhq

#Кібербезпека 

Джерело інформації: https://www.facebook.com/?locale=uk_UA

 

Європейський День боротьби з торгівлею людьми

18 жовтня – День, який оголошений Європейським днем боротьби з торгівлею людьми, був започаткований 18 жовтня 2007 року. Такий день необхідний для консолідації діяльності та підвищення рівня обізнаності з найдавнішим негативним феноменом - торгівлею людьми, особливо жінками і дітьми. Не байдужість громадськості до цього явища і візуалізація проблеми на глобальному рівні - запорука успішної боротьби з цією проблемою.

Нагадаємо, що 17 листопада 2005 року була підписана Конвенція Ради Європи «Про боротьбу з торгівлею людьми». Пару років опісля Європейський Парламент одностайно прийняв звіт «Стратегії запобігання торгівлі жінками і дітьми, які є вразливими до сексуальної експлуатації». Прийняття цього звіту Членами Європейського Парламенту спонукає країни - члени ЄС вживати більше заходів для боротьби з торгівлею людьми і покращувати захист прав потерпілих осіб.

Країни, що ратифікували Конвенцію Ради Європи «Про боротьбу з торгівлею людьми» вдосконалюють систему надання допомоги потерпілим за коштами державних структур, процедури розгляду судових справ, координують діяльність силових відомств у сфері протидії торгівлі людьми з боку відповідних державних установ.

Людина - не товар! Цінність людського життя - не предмет торгівлі!

 Булінг у школі — це не просто дитячі пустощі чи «звичайна» бійка, це глибока рана, яка залишає шрами на все життя. Батьки/опікуни та вчителі повинні уміти вчасно розпізнавати тривожні сигнали, підтримувати дитину, створювати безпечне середовище та вчити дітей поважати одне одного.

Булінг може проявлятися як:

фізична агресія — штовхання, підніжки, удари, бійки;

образлива поведінка — образливі погляди, жести, міміка;

психологічні маніпуляції — поширення чуток, ізоляція від колективу, ігнорування, погрози чи шантаж;

посягання на особисті речі — крадіжки, пошкодження або знищення особистих речей, вимагання грошей;

образи в інтернеті — приниження, погрози або поширення образ у соцмережах, месенджерах тощо.

Батьки мають обов’язково втрутитися, якщо їхня дитина зазнає цькування.

«Не контактуйте із нападником. Також не варто радити своїй дитині “давати здачу”. Це, з одного боку, перекладає відповідальність на мішень булінгу, а з іншого — особливо в старших класах, коли булінг більш витончений і прихований, раптовий спалах агресії з боку вашої дитини зробить саме її винуватою та “неадекватною” в очах вчителя. Покажіть дитині, що ви на її боці та допоможете розібратися. І ні в якому разі не транслюйте упередження про те, що цькують “слабаків” або що “це природний етап дорослішання”», — радить Настя Мельниченко (Nastya Melnychenko), аспірантка Інституту соціальної та політичної психології, гостьова дослідниця департаменту психології Принстонського університету, яка досліджує булінг в Україні, розробниця онлайн-курсів «Школа без цькувань. Учителю» та «Школа без цькувань. Батькам», авторка книги «Зрозуміти (і здолати) булінг».

Детальніше про те, як допомогти дитині — у картках

Поради експертки Насті Мельниченко, як школа може протидіяти булінгу ще до його появи, читайте на сайті ЦГЗ: https://tinyurl.com/u9fjtbuz

 

Практичні поради, як впоратися з панічною атакою

Кожен із нас може часом почуватися вразливим чи вразливою, відчувати тривогу, проживати травматичні ситуації та внаслідок цього — панічні атаки. Центр громадського здоров’я прагне вкотре нагадати: у складні періоди особливо важливо дбати про себе і звертатися по допомогу, якщо відчуваєте, що не справляєтеся. 

Що таке панічна атака 

Панічна атака — це раптовий напад сильного страху або тривоги, який супроводжується інтенсивними фізичними реакціями, як-от:

• задишка; 
• прискорене або ускладнене дихання; 
• відчуття непритомності; 
• прискорене серцебиття та стиснення у грудях; 
• відчуття, ніби людина «застрягла» й не може рухатися; 
• світло здається яскравішим та інтенсивнішим та інше.  

Якщо у вас трапилася одна панічна атака — це не є ознакою психічного розладу. Можливо, ви перевтомилися й потребуєте турботи. Проте якщо напади стаються регулярно або ви помітили інші тривожні симптоми, варто звернутися по психологічну допомогу. 

Що робити під час панічної атаки 

Коли трапляється напад паніки, може здатися, що ви втрачаєте контроль, переживаєте серцевий напад чи навіть помираєте. 

Пам’ятайте: панічна атака обов’язково закінчиться. До 20 хвилин — і вона мине. Дуже рідко напад триває довше. 

Ось кілька сценаріїв, як допомогти собі в цю мить. Ви можете адаптувати техніки для себе чи комбінувати їх: 

• глибоко й повільно дихайте животом, зосереджуючись на кожному вдиху й видиху. Ви також можете дихати «квадратом». Розпочніть з чотирисекундного видиху, затримайте дихання на чотири секунди, зробіть чотирисекундний вдих, знову затримайте дихання на чотири секунди. Повторіть цикл кілька разів;  
• знайдіть спокійне, безпечне місце. Певні звуки та світло можуть посилювати панічні атаки. Вийдіть із галасливої кімнати, притуліться до найближчої стіни, сядьте на лавочку. Так ви зможете легше зосередитися на диханні чи інших стратегіях подолання паніки; 
• прогуляйтеся або виконайте легкі фізичні вправи, розімніться. Прогулянка може допомогти вивести вас зі стану стресу, а ритм ходьби — стабілізувати дихання. Регулярні ж заняття спортом можуть із часом зменшити тривожність загалом та сприяти зменшенню кількості чи інтенсивності панічних атак; 
• поділіться переживаннями й досвідом. Якщо панічні атаки часто відбуваються в одному місці, до прикладу, на робочому місці, розкажіть про цей досвід людині, якій довіряєте. Поясніть їй, якої допомоги потребуєте, якщо атака трапиться знову; 
• якщо панічна атака відбувається в безпечних умовах, використайте техніку 5-4-3-2-1. Панічні атаки можуть викликати стан відірваності від реальності — настільки інтенсивним є внутрішнє відчуття тривоги. Допомогти заземлитися може техніка 5-4-3-2-1. Виконуйте наведені нижче кроки повільно та ретельно.  

Почергово:  

• подивіться на п’ять різних предметів (вікно, дзеркало, телефон тощо), ненадовго зосередьте думки на кожному з них; 
• прислухайтеся до чотирьох окремих звуків — подумайте, звідки вони долинають, чим відрізняються; 
• торкніться трьох предметів (стіл, піджак, ручка тощо), відчуйте їхню текстуру, температуру, подумайте, для чого їх використовують; 
• визначте два різних запахи — це може бути запах кави, мила або прального засобу на вашому одязі; 
• подумайте про один смак, який ви вже відчуваєте або можете відчути: зверніть увагу на присмак у роті або скуштуйте цукерку чи жуйку. 

Ви важливі, ваші переживання та емоції важливі. Турбуйтеся про своє психічне здоров’я. 

ДЖЕРЕЛО ІНФОРМАЦІЇ: https://phc.org.ua/news/praktichni-poradi-yak-vporatisya-z-panichnoyu-atakoyu?fbclid=IwY2xjawNZ2t5leHRuA2FlbQIxMABicmlkETFWR2dxUGxnWU1FZHh5NHZBAR7jVl_HloJvk7X_peTPPfqperzMOzJGuNEX0idZdqglaw6zwKgH7qdlOeVtng_aem_zt00CNCpQcxIQjX0q_WOuw