Атака брейнротів: що це за новий тренд і чим він загрожує дітям?

«Тун тун тун саур… бр бр пататім… тріпі тропі тропа тріпа… бонека амбалабу». Як у фантастичних оповіданнях, де дітей зачарували чи змінили прибульці й вони розмовляють невідомою дорослим мовою, цьогоріч дедалі частіше можна почути такі загадкові розмови від школярів. Що воно таке брейнрот? Чому вони так захопили дітей? До чого тут ШІ? Звідки така жахлива назва: перекладається з англійської як «мозкова гниль»? Чи може розвинутися залежність від інтернет-тренду та гри за його мотивами? Відповідає дитяча психологиня Юлія Борисова.

Підліткова культура… для найменших

Безглузді фрази, якими обмінюються діти, немов утаємничені, позбавлені логіки візуальні образи (акула на трьох ногах та в кросівках Nike). Ролики на цю тему в TikTok, ігрові сеанси, на яких діти кричать і плачуть, а потім викладають відео «Як плаче братик, у якого вкрали брейнрот» — усе це лякає батьків. Або викликає реакцію: не хочу знати про ці нісенітниці. Сучасні діти цьому навіть раді, адже орієнтуються на однолітків, а не на дорослих. Вони з пелюшок дивилися відео про однолітків-блогерів, грали з незнайомими дітьми з усього світу в онлайн-ігри, ще не вміючи читати, надсилали голосові повідомлення, аби порадитися щодо домашки чи прокачки персонажа. Ось перша причина популярності брейнротів: у попередніх поколінь інтерес до ровесників починав переважати над іншими лише в підлітковому віці. Цьому ж віку відповідали сленг та підліткова субкультура, які є захистом від дорослого світу, паролем для своїх. Те саме відбувається із сучасними дітьми. Оскільки орієнтація на однолітків у покоління Альфа була дуже ранньою, потребу в таємній (для дорослих) мові, жартах, культурі вони відчувають мало не з першого класу.

Абсурд без натяків

У брейнротах є дещо дитяче, казкове, абсурдне. Чи сміялися б тинейджери над мемом, у якому немає іронії чи натяків? Навряд. А малеча, якій адресовані казки про гігантів та монстрів і яка любить нісенітниці, «читання-реготання», відреагує на дивне поєднання банана та орангутанга в одній істоті? Авжеж.  Це ті самі діти, які перебирають поп-іт та веселкові пружинки. Більшість антистресорів, що їх так цінують «альфи», учні початкової школи колись вважали б надто простими, «чимось для дошкільнят».

Якби в 1990-ті першачку подарували «таба-лапку», він би спитав: «А що воно вміє робити? А навіщо це?» Але не варто вважати це ознакою інтелектуальної деградації сучасних дітлахів. Адже всі ці прості іграшки та жарти — бажання захиститися від інформаційного перевантаження. У житті покоління Альфа так багато речей, які чогось навчають, що вони мріють про щось «просто так».

Брейнрот — про гордість, а не сором

Так, спочатку «мозкова гниль» мала відтінок критики та означала залипання інтернет-користувача на беззмістовному контенті. Це навіть стало словосполученням 2024 року за версією Оксфордського словника. Утім, згодом сенс змінився, у всякому разі для школярів. Знаєте, як дорослі жартома запрошують друзів «отруїтися нікотином» або «вбити конячку», тобто покурити (зі згадкою про те, що крапля нікотину вбиває коня)? Так само «мозкова гниль» для дітей — не самокритика, а назва такої собі звички, не дуже корисної, але приємної, яку, швидше за все, співрозмовник такого самого віку розділяє.

Дитина плюс дитина плюс ШІ

Символічно, що основу для цієї ранньо-підліткової культури створив штучний інтелект. У січні 2025 року один з користувачів дав ШІ завдання зробити гібрид крокодила та військового літака. Зображення він поєднав із текстом, який спочатку складався з нісенітниці та нецензурних фраз. Є версія, що перші гібриди мали сатиричні, політичні та антирелігійні тексти. Але ідею швидко підхопили діти, які хотіли лише позмагатися в абсурдності. Тому й текст втратив якісь меседжі: він частково складався з італійських слів, «бо так красиво», частково — з набору звуків, що нагадувала італійську мову. Звідси ще одна назва брейнротів — італійські меми. Маємо унікальний випадок, коли творчість машини впливає на реальність. Адже оскільки брейнроти в моді, популярним стало те, що нав’язав ШІ. І з цими зображеннями роблять одяг, сумки, чашки, іграшки з такими образами. Маркетологи досліджують, як ще використати цей тренд. А англомовні журналісти регулярно намагаються розібратися в цьому явищі і дати поради батькам.

Не такі вже нісенітниці

Наслідок кіберпанку — фантазії про те, як вживити собі гаджет. Такі боді-модифікації сучасні діти сприймають не як вигадку, а як реальну пропозицію, яка буде в їхньому майбутньому. Тож брейнроти стали пародією на ці покращення, адже основний принцип — поєднання тварини чи людини з технікою, посудом або продуктом. Олюднені, з іменами та часто в людському одязі верблюд-холодильник, пінгвін-кондиціонер, миша-дрон або філіжанка кави з тілом балерини — віддзеркалення дійсності покоління Альфа, коли буквально все просякнуте технологіями. А ще, за всієї абсурдності, у кожного персонажа є закріплений за ним характер, тож дивні створіння також можуть бути певними типажами із життя. У різноманітних відео про вигадане життя персонажів вони не змінюються, а регулярно відтворюються. Балерина Капучино — «сніжинка», блондинка в біді, у якої психіка від будь-якого стресу може «дати тріщину». З’явившись, цей образ набрав понад 55 млн переглядів у TikTok. Еспресона Сіньйора (варіації з іншим напоєм) — ніби зі стародавніх детективів: підступна, розумна та смілива брюнетка, спокусниця, часом заздрісна. Тунг Тунг Тунг Саур — такий собі агресивний чолов’яга, поєднання всіх мачо-стереотипів, сильний та консервативний — на будь-яке непорозуміння реагує бейсбольною битою, бо він і є гібридом бити та людини. А хіба тринога акула Тралалеро Тралала з крутим взуттям та надзвичайною спритністю не нагадує когось, хто намагається йти в ногу з часом? Про персонажів знімають історії, як з мексиканських серіалів, або відео, що нагадують соцмережеві вихваляння: відпочинок на морі, народження дитини, придбання будинку, свята… Деякі відео за одну ніч ставали вірусними, досягаючи десятків мільйонів переглядів.

Гра, яка створила ажіотаж

За 9 місяців безглузді мемчики могли б уже забутися. Але сталося дещо, що принесло «друге дихання» брейнротам, — гра «Вкради брейнрот» (Steal a brainrot). Її розробив та презентував у травні бразильський користувач SpyderSammy на платформі Roblox. Гру купила студія Do Big Studios, пояснюють знавці. Гра не лише перемогла в категорії «Найкращий креативний напрямок» на Roblox Innovation Awards 2025 року, а й стала однією з найпопулярніших ігор на Roblox усіх часів із середньою кількістю одночасних користувачів — один мільйон. У серпні найбільша кількість людей, що грали в неї одночасно, становила аж 20 мільйонів! Цей рекорд не перебила жодна інша гра. Звідки така популярність? Гра нагадує поєднання «ловів покемонів» та «Монополії». Учасники мають за ігрові гроші обирати та купувати брейнротів, які генерують дохід щохвилини. Їхнє завдання — знайти найбільш рідкісних і тих, які приносять великі гроші, вибудовувати стратегії, розраховувати прибуток. У грі чимало «азів підприємництва»: наприклад, треба обирати якість або кількість, є змога обміняти накопичене на кращі стартові умови, тобто наче «відкрити нову точку» й розподілити вклади. Експерти пишуть, що гра корисна, задовольняє потреби тинейджерів, бо в них мозок запрограмований на новизну та ризик.  Гра вже сама породила меми та метафоричні вислови. Про тих, хто копіює зовнішність приятеля, повторює його дії в житті чи копіює тренди в соцмережах, кажуть «Ти вкрав мій брейнрот». Також обігрується бажання помсти через дрібниці. Хлопець чи навіть сивий чоловік відмовляє комусь взяти на роботу, позичити грошей, врятувати, бо… «колись ти вкрав мій брейнрот». Але з грою не все так добре. Є три суттєві моменти, через які батьки звертають увагу на цю гру та навіть панікують, а експерти досліджують її вплив на мозок дитини.

Чому діти шаленіють

Ніде правди діти: батьки не завжди знають, у які саме комп’ютерні ігри бавляться діти. Але якщо син чи донька проходять «Вкради брейнрот», ви це почуєте! Діти кричать, сміються, підскакують, плачуть чи щось шепочуть під час гри. Вони можуть раптово вибухнути агресією, нічого не чути й не бачити навколо, навіть якщо ви кликали їх вже сто разів. Після гри чимало дітей ніяк не можуть заспокоїтися, виглядають перезбудженими та постійно повертаються до обговорення гри. Навіть якщо їх не хочуть слухати інші. Найбільше це нагадує футбольних фанатів під час дуже відповідальної гри.

Що ж відбувається? Дітей підсаджують на емоції — змагальність та азарт у грі поставлені на максимум, задано дуже швидкий темп. Те, що одночасно грають тисячі людей, потребує постійної уваги. Ніхто не зізнається, чи це хитрий маркетинговий хід, чи спроба підлаштуватися під стиль підлітків, але всі оголошення у грі — у швидкому темпі та з голосними вигуками є імітацією шалених пристрастей. Уявіть собі, власники гри навіть імітують сварки в прямому ефірі, змагання між собою і тими, хто з ними. «Вкради брейнрот» використовує всі можливі способи накручування емоцій. Вони навіть визнають це — і кажуть, що молоді цікаво саме так. Але хоча формально це гра для тинейджерів, насправді понад 40% користувачів Roblox молодші 12 років. В учнів початкової школи гра викликає такі сильні реакції, що вони втрачають контроль. Для них це зайве стресове навантаження.

«Доведи дитину до сліз»

Ні, це не назва шоу чи книга з антипорадами — це жахливий челендж у TikTok. Завдання — змусити щиро плакати молодшого братика чи сестричку за допомогою гри в брейнротів, зафільмувати це та викласти — на втіху іншим. Така жорстока, немпатична розвага виникла після того, як перше таке відео набрало 6 мільйонів лайків. Утім, там головне було іншим: старша сестра скаржилася, що нечесні гравці довели її братика, втішала його та обіцяла помститися за його сльози. Це забулося. А ось дитячі сльози як спосіб підняти собі рейтинг підлітки запам’ятали. На роликах маленьким гравцям — від 4 років. А підтекстом від старших дітей іде: «Ось я вже загартований. Я не плачу й не кричу, як ця малеча». Соцмережі сприяють розкручуванню гри. Адже інші ігри зазвичай згадують у відео з їх проходженням. А тут ще й обговорення стратегій, показ власних колекцій та дурнуватий і жорстокий челендж — контенту хоч греблю гати.

Приборкати «Чорних лебедів»?

Але чим гра нагадує футбол чи перегони? Чому юні геймери, що вже немало бачили, ридають? Відповідь — у назві: «Вкради…». Зазвичай в іграх на кшталт «Монополії» зусилля та правильні міркування винагороджуються. А тут у будь-який момент вашу колекцію… вкрадуть. Кожен має законне право красти. Новачкам навіть радять так вчиняти, щоби скоріше набрати базовий капітал. Хоча це небезпечно: власник колекції може помститися — і це вкоротить ігрове здоров’я. Та хай хтось грає лише чесно, хай стає винятковим крадієм, це не захищає від того, що можна втратити все. Що краща колекція, то більше охочих пограбувати. Знов-таки розробники кажуть, що це аналог спортивної скаутської гри «Захопи прапор», тож не варто шукати аморальність у закликах грабувати. Але така несподіванка в багатьох дітей викликає шок.  Частина експертів переконані, що ця гра — актуальна, адже основна проблема сучасності: непевний світ, що швидко змінюється. Гра привчає адаптуватися, миттєво реагувати, прогнозувати чужі вчинки та вибудовувати запасні плани. «Чорні лебеді» (так в економіці називають великі непередбачувані події, що значно впливають на майбутнє) тут — законна частина гри. Тож, може, діти потребують такої гри в сучасному світі, де все може змінити теракт, нова війна, екологічна катастрофа чи технологічна новація? Але навіщо ж усі ті шалені емоції виробникам гри? Усе просто: що їх більше, то швидшим і міцнішим є звикання. Отже, навіть у підлітків може виникнути залежність від цієї гри. Як кажуть експерти, таке звикання до азартних моментів у майбутньому може перетворитися на справжню ігроманію. За даними Американської академії педіатрії, система винагород, втрат та нескінченні можливості гри ускладнюють для дітей вихід із гри, що може непомітно для них поглинати екранний час.

Висока загроза залежності

Червоні прапорці, які вказують, що залежність у дітей вже є:

зацикленість: пропускають заради гри уроки, не сплять уночі;

емоційна залежність: перепади настрою після гри, роздратування, нудьга, яку ніщо не вгамовує, якщо немає змоги пограти;

дитина віддає перевагу перед будь-якими подарунками ігровим покупкам, донатам.

Навмисно розвивають у юних гравців FOMO

Ризик залежності ще більший через те, що в грі запрограмована тривога, як не пропустити щось важливе (вчені звуть її FOMO, тобто скорочення від англійського «fear of missing out», що українською означає «страх втрачених можливостей»). Мало того, що гра постійно підкидає сюрпризи, розробники ще й проводять спеціальні події, івенти, стріми, на яких можна отримати ексклюзивних персонажів. Діти намагаються не пропустити жодної дати. Для європейських дітей заходи, які планують на протилежній півкулі Землі, зазвичай припадають на пізній вечір чи ніч. Але підлітки потайки від батьків встають на ці івенти. Така депривація сну робить дітей вразливими до будь-яких навіювань. FOMO — діагноз, який почали ставити лише в останні роки. Адже цей страх підживлюється спілкуванням у соцмережах та онлайн-іграх. Реальне життя не дає такої ілюзії щасливого шансу, який можна втратити. Є чимало досліджень щодо того, що цей нібито звичний страх, якщо стає хронічним, несе шкоду для психічного здоров’я. Такі підлітки частіше зловживають алкоголем та більш схильні до депресії.

Ризик втрати реальних грошей

Найкращі елементи колекцій, інструменти, що дають значні можливості, коштують уже реальних грошей. Причому це не впадає у вічі, тому до останнього дитина вважає, що досягне всього лише в грі. І коли вона «майже на верхівці», бажання заплатити стає значно гострішим, ніж якщо гроші вимагають із самого початку. Діти, які давно грають у «Вкради брейнрот», починають вимагати в батьків гроші, витрачають кишенькові, а то й крадуть з домашнього бюджету або навіть в інших людей (зафіксовано не один випадок). А ще гра страждає від спільної для платформи Roblox проблеми: приваблює шахраїв, які використовують автоматизовані скрипти для збору грошей та крадіжки. Незнайомі дорослі під час гри зав’язують розмови з дітьми, випитують у них приватну інформацію. Також є ризик наткнутися на педофілів. Нещодавно компанія оголосила, що розширить інструменти оцінки віку, щоб допомогти обмежити контакти між дорослими та неповнолітніми, якщо вони не знають одне одного в реальному житті. Але це лише плани. Наразі рецепт від залежності універсальний: обмежувати час гри та обов’язково пропонувати цікаві альтернативи офлайн. Отже, якщо дитина захоплюється брейнротами, це може бути як невинний спосіб зняти стрес, так й важка ігрова залежність. Батькам і вчителям варто щиро поговорити з дитиною і дізнатися, що саме її захоплює та для чого їй це.

Джерело інформації: https://osvitoria.media/experience/ataka-brejnrotiv-shho-tse-za-novyj-trend-i-chym-vin-zagrozhuye-dityam/?fbclid=IwY2xjawN6qHRleHRuA2FlbQIxMQBzcnRjBmFwcF9pZBAyMjIwMzkxNzg4MjAwODkyAAEefUa2qr3pE3JtYzSvh4q7RG-WHghFmpRUkMhVQbRSbv68BLm2YQp_qfM5mrU_aem_oz98jAclEycz2_ikf9ZFpw