Серед українських підлітків набирає популярності нова субкультура, яка викликає у батьків занепокоєння та страх
В Україні почали помічати дітей та підлітків в масках з мордами тварин і накладними хвостами, що пересувається навкарачки. Раніше таке можна було побачити хіба що у роликах з інтернету. Діти-квадробери пересуваються на чотирьох по асфальту в іграшкових налапниках, імітують котячі рухи, нявкають та видають звуки, схожі на шипіння котів. Також вони можуть імітувати поведінку інших тварин. «Главком» вирішив розібратися, хто ж такі, ці квадробери та чи варто переживати батькам, чиї діти захопилися цим новим трендом.
Хто такі сучасні квадробери
У сучасному світі, найчастіше, квадробери – це частіше всього діти та підлітки, які стали учасниками нестандартної субкультури, що не має нічого спільного зі спортом. Нині діти, які беруть участь у тренді, пересуваються навкарачки, використовуючи тематичний реквізит – маски та накладні хвости. Для них квадробіка – це не фізична активність, а скоріше спільність, приналежність до певних трендів.
Квадробери – це лише одна гілка популярної нині субкультури, окрім них існують ще теріантропи та фуррі.
Чим відрізняються різні течії сучасного молодіжного тренду:
- квадробери – ті, хто імітує повадки тварин фізично і зовні, надягаючи маски і хвости;
- фуррі наслідують мультяшних героїв – людиноподібних звірят;
- теріантропи переконані, що мають душу тварини.
Чи небезпечні квадробери в Україні?
Кожен дорослий, який бачить, що його дитина почала захоплюватися новомодною субкультурою, має розуміти, чим відрізняються теріантропи від квадроберів і фуррі, а потім точно визначити, до якої течії насправді «лежить душа» дитини.
Психолог Віталій Сторчеусов вважає, що теоретично таке захоплення може призвести до психічних розладів, але для цього потрібен фундамент:
- високий рівень тривоги;
- схильність до депресії;
- потужний стрес у житті.
Якщо в дитини щасливе життя, а квадробіка – одне із захоплень – з нею абсолютно нічого не буде. Зараз вона просто грає з друзями, бо їй весело, цікаво, це спосіб самовираження, і є такий тренд, але з часом вона зрозуміє, що їй це не потрібно. Такий сценарій реальний, якщо в дитини здоровий психологічний імунітет, здорова психіка.
У тому випадку, коли дитина через поведінку батьків не отримала здорову самоідентифікацію, але має викривлений психологічний імунітет, можуть початися проблеми. Такі діти не до кінця знають, коли треба зупинитися. Вони можуть перебувати в апатичному стані та вважати себе ізгоями. Також можливі симптоми невротичного циклу, а невроз працює за принципом «я притягую ще більше, щоб виправдати свої очікування». Тобто, вважає експерт, якщо дитина вважає себе вигнанцем, вона робитиме все, щоб ним і залишатися, підтверджуючи цю роль.
У крайніх випадках діти вважають себе тваринами. Якщо дитина сказала «я тварина», – це свідчить про те, що її психіка сильно зіпсована.
Батькам варто звернути увагу на те, скільки часу дитина живе у ролі тварини – яка частина життя для неї відведена. Якщо у сина чи доньки з'явилося це хобі, але зникла активність в інших сферах життя, – то це «тривожний дзвінок».
Потрібно дивитися, чи зберігає дитина здоровий глузд поза хобі. Якщо так, то, найімовірніше, у неї відбуваються процеси самоаналізу, який рано чи пізно виведе дитину на новий шлях, де юний квадробер отримає якийсь результат і змінить свої погляди.
Якщо ж дитина закрилася в собі, і все її життя – це квадроберінг, то на це вже 100% варто звернути увагу, навіть якщо вона не ідентифікує себе як тварину. Якщо дитина була нещасливою ще до цього хобі, тоді очевидно, що треба щось змінювати в родині.
Якщо є «тривожні дзвіночки», потрібно звернутися до дитячого психолога або до сімейного психолога. Якщо ж зовсім треш – кваліфікований психолог може порадити звернутися до психіатра.
Батькам у жодному разі не можна примусово виривати дитину з оточення квадроберів, щоб не отримати з її боку спротив і не зіпсувати стосунки. Дитина обиратиме те місце, де вона щаслива, тому потрібно діяти за принципом співпраці.
Немає коментарів:
Дописати коментар