вівторок, 31 грудня 2024 р.

Правопорушення дітей як метод привернення уваги

Правопорушення серед дітей часто стають способом привернення уваги до їхніх проблем, невирішених конфліктів та соціальних негараздів. Діти, які відчувають нестачу уваги, турботи чи підтримки, можуть використовувати асоціальну поведінку як засіб вираження своїх емоцій та переживань.

Основні причини такої поведінки:

  1. Брак батьківської уваги – коли дитина відчуває себе непоміченою або недостатньо коханою. Часто такі діти схильні до протестної поведінки або агресії.

  2. Конфлікти в сім’ї – сварки, насильство, нестабільне емоційне середовище. Вони можуть провокувати у дітей відчуття безпорадності або бажання привернути увагу через негативну поведінку.

  3. Соціальна ізоляція – відсутність друзів, булінг у школі. Дитина може свідомо порушувати правила, аби стати помітною серед однолітків або помститися за образи.

  4. Наслідування негативних прикладів – вплив кримінального середовища, старших порушників закону. Діти можуть вважати таку поведінку нормою або способом самоствердження.

  5. Проблеми з самореалізацією – дитина не бачить позитивних способів досягнення успіху, що може призводити до проявів девіантної поведінки як способу самовираження.

  6. Недостатня правова обізнаність – відсутність знань про відповідальність за правопорушення може сприяти легковажному ставленню до закону.

Як запобігти таким проявам:

  • Підвищення рівня уваги до потреб дитини – відкрите спілкування, прояв підтримки, залучення до сімейних активностей.

  • Розвиток соціальних навичок – заняття у гуртках, спортивні секції, волонтерство, що сприяє формуванню позитивного соціального досвіду.

  • Сімейна терапія та психологічна підтримка – консультування спеціалістів у кризових ситуаціях, робота з батьками для зміцнення стосунків у родині.

  • Освітні програми щодо правопорушень – роз’яснення наслідків злочинних дій, правова освіта, інтерактивні заняття з фахівцями.

  • Співпраця школи, громади та соціальних служб – раннє виявлення дітей із груп ризику, залучення їх до корекційних програм.

Джерела інформації:

  1. Закон України "Про охорону дитинства".

  2. Дослідження ЮНІСЕФ щодо поведінки дітей у кризових умовах.

  3. Аналітичні матеріали Міністерства освіти і науки України.

  4. Праці психологів щодо девіантної поведінки підлітків.

  5. Рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо психологічної підтримки дітей.

  6. Доповіді Ради Європи щодо проблеми дитячої злочинності та ефективних методів профілактики.

Комплексний підхід до вирішення проблеми правопорушень серед дітей сприятиме зменшенню рівня злочинності та допоможе створити безпечне середовище для їхнього розвитку.

понеділок, 30 грудня 2024 р.

Щодо профілактики правопорушень серед неповнолітніх

Правопорушення серед неповнолітніх є важливою соціальною проблемою, що вимагає комплексного підходу до профілактики. Для попередження таких явищ необхідно забезпечити виховання у дітей відповідальності, правової обізнаності та соціальних навичок.

  1. Роль сім'ї у профілактиці

    • Формування правильних моральних цінностей та етичних норм через особистий приклад батьків.

    • Контроль за поведінкою та оточенням дитини з метою запобігання негативному впливу.

    • Підтримка та відкритий діалог між батьками і дітьми для своєчасного виявлення проблем.

  2. Освіта та правова обізнаність

    • Включення в навчальні програми основ права, громадянської відповідальності та етичної поведінки.

    • Організація лекцій, тренінгів та зустрічей із представниками правоохоронних органів, соціальних служб і психологів.

    • Проведення виховних бесід щодо наслідків правопорушень, включаючи документальні фільми, інтерактивні заняття та ігри.

  3. Зайнятість та дозвілля

    • Залучення дітей до гуртків, спортивних секцій, волонтерських програм для формування відповідального ставлення до суспільства.

    • Організація культурних, спортивних та соціальних заходів, що сприяють розвитку позитивних якостей.

    • Створення умов для самореалізації та розвитку талантів шляхом підтримки ініціатив молоді.

  4. Роль громади та суспільства

    • Підтримка соціально незахищених сімей через надання матеріальної допомоги та психологічного супроводу.

    • Співпраця школи, правоохоронних органів та соціальних служб для виявлення потенційних ризиків.

    • Впровадження програм соціальної адаптації для дітей групи ризику та робота з їхніми сім'ями.

  5. Рання профілактика девіантної поведінки

    • Виявлення дітей із схильністю до правопорушень на ранніх етапах шляхом моніторингу їхньої поведінки у школі та соціальному середовищі.

    • Психологічна допомога та консультування з метою корекції поведінкових відхилень.

    • Робота з дітьми, які зазнали насильства або перебувають у складних життєвих обставинах, через спеціалізовані програми підтримки.

  6. Досвід міжнародних практик

    • Успішні програми профілактики правопорушень серед неповнолітніх у країнах ЄС, США та Канаді.

    • Використання методик ресоціалізації, менторства та раннього втручання.

    • Створення спеціалізованих центрів для роботи з дітьми групи ризику.

Джерела інформації:

  1. Закон України "Про охорону дитинства".

  2. Аналітичні звіти Міністерства освіти і науки України щодо профілактики правопорушень серед дітей.

  3. Дослідження ЮНІСЕФ щодо причин і наслідків підліткової злочинності.

  4. Рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я з питань психосоціальної підтримки дітей.

  5. Практичні посібники для вчителів та соціальних працівників щодо роботи з дітьми групи ризику.

Комплексний підхід до профілактики правопорушень серед неповнолітніх допоможе знизити рівень злочинності, забезпечивши безпечне майбутнє для молодого покоління.

вівторок, 24 грудня 2024 р.

Як обрати майбутню професію: практичні поради для старшокласників

 

У старших класах багато учнів починають серйозно замислюватися про те, ким вони хочуть стати в майбутньому. Це рішення може здаватися лячним і заплутаним, адже вибір професії впливає не лише на вашу кар’єру, але й на стиль життя, рівень доходу та навіть коло спілкування. Проте правильний підхід дозволить знайти шлях, який найбільше підходить саме вам.

Професійна орієнтація починається з глибокого розуміння себе. Подумайте, які заняття вам дійсно приносять задоволення, і що у вас виходить найкраще. Наприклад, якщо вам подобається працювати з числами, розв’язувати задачі та аналізувати дані, можливо, вас зацікавлять економіка, програмування чи інженерія. Якщо ж ви відчуваєте себе комфортно в соціальному середовищі, любите допомагати іншим, то варто розглянути професії, пов’язані з медициною, педагогікою чи психологією. Дуже важливо не ігнорувати власні інтереси, адже вони є ключем до професійного успіху.

Знання своїх сильних сторін — це лише частина рівняння. Другою важливою складовою є розуміння світу професій. В сучасному світі ринок праці змінюється дуже швидко. Наприклад, популярні кілька десятків років тому професії можуть сьогодні бути менш актуальними через автоматизацію або зміну економічних умов. Саме тому потрібно стежити за тенденціями: які спеціальності зараз затребувані, а які можуть стати популярними в майбутньому. Професії у сфері IT, науки про дані, штучного інтелекту, екології чи відновлюваних джерел енергії є перспективними. Однак це не означає, що слід обирати професію тільки через її популярність — ваше покликання також має велике значення.

Вибір професії не обмежується теоретичними знаннями. Практичний досвід є не менш важливим. Якщо ви сумніваєтеся у своєму виборі, спробуйте попрацювати чи стажуватися у цікавій для вас сфері. Це може бути коротке стажування, волонтерство або навіть літня практика. Так ви зможете зрозуміти, чи відповідає ця професія вашим очікуванням, і отримаєте цінний досвід, який стане у пригоді в майбутньому.

Важливо пам’ятати, що в процесі профорієнтації школа відіграє дуже важливу роль. Учителі, шкільні психологи та кар’єрні консультанти можуть допомогти вам краще зрозуміти свої нахили та здібності. У багатьох школах проводяться спеціальні тренінги, тестування, ярмарки професій та зустрічі з представниками університетів і коледжів. Ці заходи створені для того, щоб допомогти вам зробити обґрунтований вибір.

Не бійтеся звертатися за допомогою до дорослих, які вже мають досвід у тій чи іншій галузі. Розмови з професіоналами дадуть вам можливість побачити реальну картину: як виглядає робочий день у цій сфері, які навички необхідні, які труднощі можуть виникати. Знання з перших рук завжди більш цінні, ніж суха теорія.

Важливим етапом профорієнтації є тестування. Воно дозволяє визначити ваші інтереси, здібності та особистісні характеристики. Результати таких тестів можуть підказати, які професії найкраще вам підходять. У багатьох школах це тестування є обов’язковою частиною навчального процесу, але ви також можете пройти його онлайн.

Під час вибору професії важливо враховувати не тільки ваші інтереси, але й цінності. Подумайте, що для вас важливо в житті: стабільність, високий дохід, можливість подорожувати, творчий розвиток чи допомога іншим? Розуміння власних пріоритетів допоможе уникнути розчарувань у майбутньому.

Нарешті, не варто думати, що вибір професії є незмінним. Сучасний світ надає безліч можливостей для розвитку та зміни кар’єрного шляху. Багато людей знаходять своє покликання вже після кількох років роботи в іншій сфері. Головне — залишатися відкритим до нового досвіду та продовжувати вчитися.

Вибір професії — це довгий і складний процес, але він є надзвичайно важливим для вашого майбутнього. Прислухайтеся до себе, вивчайте можливості, отримуйте нові знання та не бійтеся помилятися. Кожен крок у цьому процесі наближає вас до професії, яка стане не лише засобом заробітку, але й джерелом натхнення та задоволення.

Бажаємо успіхів у пошуках вашого професійного покликання!

понеділок, 23 грудня 2024 р.

Як уникнути крику та конфліктів у класі: поради для вчителів

Вчительська професія вимагає не лише глибоких знань із предмету, а й високого рівня емоційного інтелекту та вміння будувати довірливі відносини з учнями. Іноді через стрес, перевантаження чи порушення дисципліни у класі виникає спокуса підвищити голос або діяти імпульсивно. Проте це не лише неефективно, але й може зашкодити взаєморозумінню з дітьми.

Ці рекомендації допоможуть вам зберігати спокій, ефективно управляти класом і вирішувати конфліктні ситуації, не вдаючись до крику. Спокійна атмосфера сприятиме кращому навчанню та формуванню позитивних відносин між вчителем і учнями.

Ось кілька рекомендацій для вчителів, які допоможуть уникнути крику та конфліктів у спілкуванні з учнями:

1. Створіть позитивний мікроклімат у класі

  • Дружнє середовище: Дітям комфортніше в атмосфері взаємоповаги та підтримки. Показуйте, що ви цінуєте кожного учня.
  • Емоційна відкритість: Давайте зрозуміти, що до вас можна звертатися з проблемами без страху бути засудженим.

2. Запровадьте зрозумілі правила

  • Чіткість і послідовність: Встановіть прості та зрозумілі правила поведінки. Наприклад, "слухаємо один одного" чи "піднімаємо руку, якщо хочемо щось сказати".
  • Обговорення з учнями: Дайте можливість дітям висловити свої думки про правила, щоб вони почувалися причетними.

3. Практикуйте методи невербального спілкування

  • Використовуйте мову тіла: Погляд, посмішка чи піднята рука можуть привернути увагу без потреби підвищувати голос.
  • Контроль голосу: Говоріть спокійно та впевнено. Зниження тону голосу часто ефективніше за підвищення.

4. Навчіться стримувати емоції

  • Дихальні техніки: У момент стресу глибоко вдихніть і порахуйте до п’яти перед реакцією.
  • Пауза: Замість того щоб миттєво реагувати, зробіть паузу, щоб обдумати свої дії.

5. Вирішуйте конфлікти конструктивно

  • Вислухайте всі сторони: Дайте можливість кожному учаснику висловитися.
  • Шукайте компроміс: Запропонуйте рішення, яке задовольняє обидві сторони.
  • Вчіть учнів вибачатися: Пояснюйте важливість взаємної поваги та визнання помилок.

6. Залучайте учнів до активної роботи

  • Ігрові методики: Використовуйте ігри чи творчі завдання для залучення дітей.
  • Групові проєкти: Дайте можливість дітям працювати в командах, що розвиває комунікацію.

7. Регулярно хваліть дітей

  • Позитивне підкріплення: Хваліть дітей навіть за невеликі успіхи, щоб мотивувати їх.
  • Уникайте публічного осуду: Критика при всьому класі може викликати образи та агресію.

8. Розвивайте власний професіоналізм

  • Управління стресом: Відвідуйте тренінги чи курси з управління емоціями.
  • Обмін досвідом: Спілкуйтеся з колегами, які можуть поділитися дієвими стратегіями.

9. Використовуйте систему наслідків

  • Попередження: Дайте дітям зрозуміти, що їхня поведінка має наслідки.
  • Адекватні заходи: Наслідки повинні бути логічними та зрозумілими, наприклад, повторення правил або виконання додаткового завдання.

10. Налагоджуйте співпрацю з батьками

  • Регулярне спілкування: Інформуйте батьків про успіхи та проблеми дитини.
  • Партнерство: Працюйте разом із батьками над вирішенням складних ситуацій.

Важливо пам'ятати, що терпіння, емпатія та бажання зрозуміти дитину є основою для уникнення конфліктів і створення гармонійної атмосфери у класі.

вівторок, 17 грудня 2024 р.

 Як зберегти свою психіку під час війни

ВИМКНУТИ ЗВУК


В певний момент може знадобитися трохи завмерти, натиснути кнопку “стоп”. Навіть в часи, коли всі вкрай залежні від оперативної інформації, об’єм даних треба регулювати. Постійно на зв’язку потрібно бути із рідними, новини та дописи в соціальних мережах читати цілодобово не потрібно. Надлишок фактів, більшість з яких або не підтверджена офіційно або просто є власною думкою дописувача, втомлює мозок, перевантажує свідомість. Людина перестає швидко аналізувати, отже, швидкість реакцій на ситуацію погіршується.

ДРІБНА МОТОРИКА


Дуже допомагає письмо або малювання. Не має значення, що записувати або про що буде малюнок (це може бути щоденник, список справ на день, рецепт улюбленої страви або просто роздуми чи ланцюжок нічим не пов’язаних слів; це може бути сюжетна картинка, малюнок сім’ї або схематичне зображення приміщення, де зараз знаходиться людина чи просто круги та квадрати в довільному розташуванні тощо). Дрібна моторика змушує мозок, нехай не усвідомлено, сконцентруватися на виконанні завдання, тобто одночасно відволікатися та тренуватися.

СПОРТ


Фізичні заняття можуть дещо розбавити психічну напругу. Згодяться найпростіші вправи: махи, нахили, присідання, віджимання. Людина може просто розминати кисті рук чи повертати голову вліво-вправо.

середа, 4 грудня 2024 р.

 

Що можна зробити вже зараз, щоб захистити дитину від насильства онлайн?

1. Вечеря без гаджета. Це традиція сніданку та/або вечері без гаджетів та одного дня на тиждень (наприклад, неділі) – повністю офлайн. Звичайно, правило має стосуватися не лише дітей, а й дорослих. Це час, коли сім'я не відволікається на телефони та планшети, а проводить час виключно разом.

2. Сімейна угода – це спосіб, як в ігровій формі можна встановити спеціальні правила для використання гаджетів у сім'ї. Підпишіть із дитиною «Сімейну угоду» про правила користування інтернетом. Пропишіть, де можна використовувати гаджет (поза ванною кімнатою, наприклад, оскільки часто там діти роблять оголені селфі), як довго можна користуватися, де заряджати (поза спальнею), який час дня ми проводимо зовсім без гаджетів (наприклад, з 21 до 7 ранку).

3. Бесіди про небезпеку спілкування з незнайомцями у мережі. Важливо навчити дитину, що у мережі потрібно спілкуватися лише з тими людьми, яких вона знає у реальному житті. Що робити, якщо незнайомець пише у соціальних мережах? Краще не відкривати це повідомлення. Видалити його. Налаштувати профіль так, щоб незнайомі люди не могли писати дитині та залишати коментарі. Також можна заблокувати користувача або поскаржитися на нього, якщо він нав'язливо намагається налагодити контакт із дитиною. Крім того, згадати, що зустрічатися з онлайн-друзями не варто, якщо дитина все-таки погоджується на таку зустріч, важливо її проводити в людному місці та попередити батьків або старших братів / сестер про місце та час зустрічі.

Куди звертатися за допомогою щодо онлайн-безпеки дітей

  • Консультаційна лінія 1545 (далі обрати «3») для дітей та дорослих – дзвінки безплатні та анонімні, лінія працює цілодобово.
  • Діти та батьки можуть поговорити з психологом #stop_sexтинг та в Телеграм.

#stop_sexтинг – провідна в Україні громадська організація про захист дітей в інтернеті. Отримала премію Глобального договору ООН та загалом навчила понад 1 млн дітей та батьків. У межах інформаційної кампанії торкнулася мільйонів українських родин, а також створила першу в країні консультаційну лінію щодо безпеки дітей в інтернеті 1545(далі 3) та психологічну лінію підтримки для дітей та батьків на тему онлайн-ризиків на сайті та в Telegram.

Посилання на #stop_sexтинг:

середа, 27 листопада 2024 р.

Фільми та мультфільми про насильство: Аналіз та уроки для дітей і підлітків

Кампанія «16 днів проти насильства» щорічно звертає увагу на одну з найгостріших проблем сучасного суспільства. Учасники освітнього процесу — діти, вчителі та батьки — можуть використовувати мистецтво, зокрема фільми та мультфільми, щоб навчитися розпізнавати насильство, аналізувати його та формувати позитивні цінності.

Мультфільми з глибоким змістом

  1. «Зверополіс» (2016)
    У цьому мультфільмі розглядаються упередження, дискримінація та маніпуляції. Через історію кролички Джуді та лиса Ніка глядачі бачать, як важливо боротися зі стереотипами та не допускати психологічного насильства.

  2. «Думками навиворіт» (2015)
    Мультфільм піднімає тему емоційного світу дитини. Важливо пояснити, що пригнічення емоцій або їх ігнорування може стати формою внутрішнього насильства над собою.

  3. «Кунг-Фу Панда» (2008-2016)
    У серії мультфільмів розглядаються такі теми, як самоповага, подолання булінгу та пошук внутрішньої гармонії.

Фільми, що аналізують проблему насильства

  1. «Чудо» (2017)
    Історія хлопчика з рідкісним захворюванням показує, як булінг у школі може зруйнувати самооцінку, але підтримка родини й друзів допомагає долати труднощі.

  2. «Хлопчик у смугастій піжамі» (2008)
    Фільм зосереджується на темі насильства під час війни через дружбу між хлопчиком-німцем та єврейським хлопчиком із концтабору. Це болісний, але дуже важливий урок про наслідки нетерпимості.

  3. «Зелена книга» (2018)
    Картина демонструє расову дискримінацію та фізичне насильство в американському суспільстві 60-х років, підкреслюючи важливість толерантності й людяності.

Підходи до роботи з цими творами в освітньому процесі

  • Обговорення: Після перегляду організуйте дискусію, ставлячи питання про причини й наслідки насильства.
  • Творчі завдання: Запропонуйте написати есе або створити плакат із закликом проти насильства.
  • Практичні вправи: Розігруйте ситуації, у яких діти вчаться протистояти насильству або допомагати жертві.

Використання фільмів і мультфільмів — це ефективний спосіб допомогти дітям і підліткам усвідомити проблему насильства, навчитися реагувати на нього та формувати емоційну зрілість.

четвер, 24 жовтня 2024 р.

Протидія кібербулінгу

 Булінг (цькування) — моральне або фізичне насильство, агресія в будь-якій формі або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення.

▪️Як розпізнати булінг?
▪️Які можуть бути типи кібербулінгу?
▪️Яка відповідальність за кібербулінг і як від нього захиститися?
Детальніше про це – в картках.
Залишилися питання? Звертайтесь до юристів зручним способом.
📞0 800 213 103 Контакт-центр системи БПД (будні з 8:00 до 18:00). Дзвінки в межах України безкоштовні. Всі сервіси системи БПД




середа, 23 жовтня 2024 р.

 

Як позбутися втрат дорогоцінного часу 

Вітаю!

У нашій попередній бесіді на тему саморозвитку йшлося про виявлення втрат часу. 

Як ментор я навчаю підлітків здатності зосередитися, щоб краще впоратися з навчальним навантаженням, ефективно використовувати час. Це стає особливо важливим в умовах підготовки до іспитів і вступу до вишів.

Тепер же пропоную поміркувати про те, як долати втрати нашого коштовного часу. 

Швидше за все ви, як і більшість людей, відчуваєте брак часу для виконання різних справ.

При цьому більшу частину активного часу ми втрачаємо. 

Тож і скаржимося на брак часу, але не завжди розуміємо, що причини його втрати криються в нас самих.


Втрати, пов'язані із зайвою роботою

Зайва робота – це зусилля, що витрачаються на виконання непотрібних дій. 

Як виявити?

Ви робите роботу, яка не потрібна взагалі або не потрібна в цей момент.

Ви щось зайвий раз перевіряєте ще раз, із кимось зайвий раз радитесь, шукаєте непотрібну інформацію. 

Втрати цього типу з'являються також, якщо ви виконуєте роботу не оптимальним чином. Ви можете працювати досить-таки старанно, але ваші методи – не найкращі з уже наявних. 

Явною втратою є так званий «перфекціонізм».

Насправді ні вам, ні вашому оточенню, можливо, й не потрібна ваша робота в тому обсязі, тій формі чи тієї якості, як це робите ви.

Що робити?

Щоб уникнути непотрібної роботи, варто добре розуміти й чітко уявляти, як саме використовується ваша робота. 

З'ясуйте для себе, яка кількість і якість вашої роботи дійсно потрібна.  

Не працюйте про запас. Через ситуацію, що швидко змінюється, більша частина вашої роботи не буде використана взагалі, або ж роботу доведеться пізніше переробляти. 

Досягніть того, щоб робота, яку ви виконуєте, вимагала, за необхідності, тільки одного узгодження.

Робіть тільки те, що дійсно необхідно. Якщо ситуація дозволяє виконати роботу пізніше, відкладіть її.

Втрати, пов'язані з переміщенням

Якщо ви витрачаєте багато часу на дорогу до офісу, на поїздки на зустрічі, на відрядження, то щоразу виникають пов'язані з цим втрати часу.

Як виявити?

Вам нічим зайнятися в дорозі, ви сидите в соцмережах, дрімаєте, дивитеся в порожнечу, мрієте. 

Що робити?

Не витрачайте час переміщення даремно.

вівторок, 22 жовтня 2024 р.

Глімери, чув? Не чув? Розповідаємо

 Чи помічав ти, як маленькі радощі можуть змінити настрій?

✨
Які вони, твої глімери? Можливо, це прохолодний вітерець влітку, або захопливий захід сонця?





 

7 листопада відбудеться Всеукраїнський урок

 із медіаграмотності

7 листопада 2024 року об 11:00 відбудеться Всеукраїнський урок з медіаграмотності. Організатори – національний проєкт із медіаграмотності «Фільтр» та Суспільне Мовлення за підтримки ПРООН в Україні.

Урок транслюватиметься на телеканалі «Суспільне Культура» та на ютуб-каналі «Перший». Про це повідомляє «Фільтр» на своїй фейсбук-сторінці.

«Запрошуємо всі школи України приєднатися до трансляції та організувати спільний перегляд уроку у своїх закладах освіти», — йдеться в повідомленні.

Цьогорічний урок відбудеться у форматі командного квесту, де п’ять підлітків віком 12-16 років виконуватимуть інтерактивні завдання разом із зірковими гостями:

  • Маша Єфросиніна, телеведуча і громадська діячка;
  • Владлен Мараєв, історик, автор і ведучий проєкту «Історія без міфів»;
  • Олександр Краковецький, експерт у галузі штучного інтелекту, засновник компаній, що працюють на основі ШІ, автор книги про штучний інтелект;
  • Альона Романюк, фактчекерка, авторка антифейкового проєкту «НотаЄнота».

Ведучим уроку цьогоріч буде Тімур Мірошниченко – телеведучий та коментатор Євробачення.

Аби позмагатися за головний приз – поїздку до одного з наймальовничіших міст України на зимові свята – потібно відсканувати QR-код в кінці уроку і пройти тест для перевірки знань. Клас, який зробить це найшвидше та дасть найбільше правильних відповідей – отримає головний приз.

Ще один клас зможе отримати набір подарунків від наших партнерів. Для цього необхідно:

  • Зробити спільне селфі, як усім класом дивитеся Національний урок з медіаграмотності. 
  • Опублікувати це фото у соціальних мережах вашої школи або на особистих сторінках (у Фейсбуці або Інстаграмі) та напишіть свої враження від уроку.
  • Поставити хештег #УрокМедіаграмотності2024 і не забудьте зробити сторінку публічною, аби організатори змогли побачити ваш пост!

Серед тих, хто опублікує фото з хештегом, організатори випадковим чином розіграють набір крутих подарунків від партнерів.

 

Довідково 

Всеукраїнський урок з медіаграмотності вже втретє об’єднує школярів, вчителів та батьків з усіх куточків України. Започатковано у 2022 році. 

У 2023 році урок було присвячено протидії соціальним стереотипам, розпізнаванню ботів та тролів, розвитку критичного мислення тощо. Це був перший в Україні телевізійний урок, присвячений темі медіаграмотності. Він охопив близько мільйона користувачів. 

Тепер проєкт продовжує традицію, розширюючи тематику уроку новими актуальними питаннями.

Всеукраїнський урок з медіаграмотності реалізовується національним проєктом з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та стратегічних комунікацій та Суспільним Мовленням за підтримки ПРООН в Україні та фінансування уряду Японії.

пʼятниця, 18 жовтня 2024 р.

18 жовтня – Європейський день протидії торгівлі людьми

 

Щорічно 18 жовтня відзначається Європейський день боротьби з торгівлею людьми, мета якого – висвітлення проблеми торгівлі людьми, необхідність об’єднання зусиль для протидії цьому явищу, переслідування злочинців, надання допомоги постраждалим особам.

Торгівля людьми — протизаконна торгівля в цілях комерційної сексуальної експлуатації або примусової праці – сучасна форма рабства. Ця діяльність є найшвидше зростаючою кримінальною діяльністю у світі і пов’язана з незаконною торгівлею зброєю, як другою за величиною після торгівлі наркотиками.

Зіткнувшись із прямим чи опосередкованим впливом збройного конфлікту РФ, внутрішнім переміщенням та економічним спадом, населення стало більш схильним та уразливим до різних форм експлуатації. У зв’язку з цим актуалізується проблема потрапляння громадян України у ситуації торгівлі людьми.

Торгівля людьми може відбуватись у різних формах:

 

  • - вербування, перевезення, передача, продаж;
  • - усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях;
  • - використання в порнобізнесі, примус до заняття проституцією;
  • - використання у військових конфліктах;
  • - залучення до злочинної діяльності;
  • - трансплантація чи насильницьке донорство;
  • - рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця;
  • - залучення в боргову кабалу;
  • - використання шантажу, погроз, насильства. 
  • Тому сьогодні кожному важливо знати, якщо щодо людини вчинялися наступні дії, – це ознаки торгівлі людьми:
  • - забрали паспорт або інші документи;
  • - позбавляли вільного пересування та спілкування з рідним;
  • - пообіцяли добре оплачувану роботу (за кордоном чи в Україні), а потім не заплатили обіцяних грошей;
  • - погрожували, били, ґвалтували, знущалися з людини або чинили психологічний тиск;
  • - за допомогою фізичного чи психологічного насильства примушували виконувати роботу, якою особа не хотіла займатися;
  • - примушували відпрацьовувати вигадані борги;
  • - працю людини використовували, не виплативши повністю або частково обіцяної заробітної плати;
  • - людина не мала можливості за власним бажанням кинути роботу;
  • - примушували працювати понаднормово, при цьому реальні умови роботи були значно гірші, ніж обіцяли;
  • - попри волю людини примушували жебракувати, здійснювати злочинну діяльність або використовували у збройному конфлікті та ін. схожі дії. 
  • Жертвою торгівлі людьми може стати будь-хто, будь-яка людина, незалежно від статі, віку, соціального статусу, рівня освіти тощо. Однак, у першу чергу, до групи ризику можуть потрапити такі категорії, як:

 

  • - безробітні люди працездатного віку;
  • - жителі сільської місцевості;
  • - люди, які мають низький рівень доходів;
  • - особи, що працюють за кордоном нелегально;
  • - особи, що нелегально виїжджають за кордон або нелегально в’їжджають та перебувають на території тієї чи іншої країни;
  • - люди, що користуються послугами сайтів та застосунками знайомств або шукають посередництва для укладання фіктивних шлюбів;
  • - особи, які працюють у сфері розваг;
  • - особи, які раніше уже були жертвами торгівлі людьми;
  • - діти, в тому числі – діти-сироти, бездоглядні діти або, позбавлені батьківського піклування тощо.

пʼятниця, 11 жовтня 2024 р.

 23 практичних пункти про агресію дітей різного віку

+ список книг.

1. Дитина відрізняється від дорослого в тому числі і тим, що у дорослого механізм гальмування і контролю вже присутній і налагоджений. Слова «Візьми себе в руки» до малюків абсолютно неприйнятні, їм поки «нічим» взяти себе в руки 😊 вони тільки вчаться. Важливо про це пам'ятати.
2. Будь-яку роботу з батьками я починаю з теми ресурсу (якщо дорослий не подбав про себе, якщо він втомився, виснажений - у нього абсолютно природно просто не вистачить сил на адекватну дорослу реакцію). Припустимо сказати дитині - я так втомився, що мені зараз потрібно побути самому, щоб потім з тобою говорити і реагувати. Дитині ми не потрібні 24 години на добу. Дитині важливо, щоб ми дбали про себе. Вона буде вчитися цьому. І це один з кращих вкладів в її майбутнє. Якщо у батьків немає сил - всі інші пункти будуть марні.
3. Діти дуже міцні, якщо ми більшу частину часу поряд з ними «вмєняшки», епізоди нашої «невмєняшковості» вони переживуть без шкоди. Але тут все ж важливе питання - які ми більшу частину часу.
4. Виявлений гострий процес більш безпечний, ніж прихований. Не проявлений опір йде «в тінь» і може перетворитися в тілесні симптоми, в форму аутоагресії, «агресія на себе» може проявитися у зниженні успішності, у відчутті себе жертвою, в тому, що дитина може почати втрачати речі, «притягувати» до себе « покарання ». Чи може дитина сказати вам «ні?», Чи припустима в родині конфронтація думок? Чи дають дитині в чому-небудь право вибору? Чи є у неї відчуття, що вона може на щось вплинути?
5. Дитина може «віддзеркалювати» агресивну поведінку авторитетних дорослих, може злитися «за когось» (в роботі часто зустрічала сім'ї дуже інтелігентні, в яких дитина проживала за дорослих невиявлені і неусвідомлювані ними емоції). Часто дитина «проявляє» своєю поведінкою замаскований конфлікт в родині. Важливо чесно проаналізувати свою дорослу поведінку і свої реакції. Це не означає - стати агресивним, це означає - знайти прийнятний спосіб доносити інформацію про свої потреби.
6. Агресія часто виростає з відчуття небезпеки. Буває компенсацією болю, образи. Причому, дитину можуть образити в школі - а агресію вона може каналізувати на бабусю або молодшого брата. Важливо уважно і багаторівнево досліджувати ситуацію.
7. Агресія буває пасивною і активною (пасивна - наприклад, показати язик за спиною людини, приєднатися свідком до «проявлених» агресорів). Активна агресія може бути вербальною або тактильною (вербальна - обзивалки, дражнилки, крик), тактильна - биття, штовхання.
8. На кожен вид агресії - свій спосіб реагування: при вербальной - ми можемо говорити з дитиною. При тактильній - зупиняємо руку, ставимо блок, вчимо ухилятися від удару.
9. Важливо пам'ятати - малюки довербального періоду (які не вміють говорити людською зв'язною мовою) - замість словесного контакту використовують тіло. Знайомляться, сиплячи один на одного пісок, кидаючи іграшку, «торкаючись», як би розтягуючи свою руку до людини, яка їх цікавить. Б'ють лопаткою по голові, виявляючи симпатію і розташування. Це не ознака того, що росте маніяк і агресор. Наше завдання потихеньку в рольових іграх вчити знайомству, освоювати комунікативні навички.
10. Якщо малюк б'є маму, тата, бабусю - і при цьому посміхається. Швидше за все, це не агресивна дія. Це для дитини гра. Важливо не вкеладати зайвої емоції в свою реакцію. Інакше у дитини закріпиться відчуття - «О! На мою гру відповідають ». Важливо дивитися прямо в очі. Зупиняти руку (так, 150 разів поспіль) І дуже виразно і спокійно говорити: «Людей бити не можна». Переводити увагу на інші ігри.

четвер, 10 жовтня 2024 р.

10 жовтня – Всесвітній день психічного (ментального) здоров’я

 У Всесвітній день психічного здоров’я, який відзначається 10 жовтня, заведено говорити про проблеми психічного (ментального) здоров’я в усьому світі. 

Майже 1 мільярд людей у світі страждають на психічні розлади, щорічно 3 мільйони осіб вмирають в результаті різних додаткових факторів, що напряму пов’язані з ментальним станом. 

Ще одним негативним фактором для психічного здоров’я стала пандемія COVID-19, що значною мірою порушила звичне життя мільярдів людей у світі. 

Психічне (ментальне) здоров’я згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я – це стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або фізичних дефектів.

Згідно з ВООЗ головними критеріями психічного здоров’я є:

  • усвідомлення неперервності, постійності та ідентичності власного фізичного та психічного «Я»;
  • критичність до себе, власної діяльності та її результатів;
  • відповідність психічних реакцій силі і частоті впливів середовища, соціальним обставинам та ситуаціям;
  • здатність до саморегуляції власної поведінки відповідно до соціальних норм;
  • здатність до планування власної життєдіяльності;
  • спроможність змінювати стиль поведінки залежно від зміни життєвих ситуацій, обставин та інше.

У сучасному світі психологічна стійкість людей дуже важлива. Проте в Україні, в умовах повномасштабної війни, ситуація з ментальним здоров’ям набагато складніша. Війна приносить із собою не лише фізичну небезпеку, а й глибокі психологічні травми. 

Постійний страх, тривога за життя близьких, втрати рідних, вимушене переселення та руйнування домівок – усе це накладає важкий відбиток на психіку людей. До того ж, війна не тільки виснажує морально, але й створює серйозні перешкоди для доступу до професійної психологічної допомоги, яка сьогодні є необхідною для багатьох.

понеділок, 7 жовтня 2024 р.

Як вчителю подбати про себе і залишатися в ресурсі?

 Емоційний стан та стресостійкість вчителя безпосередньо впливають на емоційний стан учнів та атмосферу в класі. Саме тому освітянам вкрай важливо піклуватися про себе в часи високої невизначеності та стресогенності, віднаходити власні ресурси стійкості та життєвої енергії. 

Пам’ятати про особистісні сенси 

Стрес та перенапруження призводять до того, що люди починають сумніватися у правильності своїх дій та рішень, або ж, навпаки, беруть на себе забагато відповідальності. Протягом воєнного часу такий дисбаланс у поведінці яскраво виражений, адже людина перебуває в умовах невизначеності та втрачає здатність контролювати ситуацію. Повернути баланс допоможе звернення до особистісних сенсів. Варто згадати, чому було обрано саме професію вчителя, у чому цінність такої діяльності, що в ній надихає та мотивує. Свої думки необхідно сформулювати однією-двома фразами, записати та розмістити на рівні очей у робочому просторі. 

Рефлексувати 

Необхідно усвідомити, на які процеси та проблеми у професійному та особистому житті можна впливати, а які перебувають поза зоною контролю.

У ході рефлексії варто відповісти на такі запитання: 

• Які звички та практики добре працюють, приносять результат та наповнюють вас ресурсом в професійному та особистому житті? 

• З якими проблемами ви стикаєтесь, чи можете на них вплинути? 

• Що для цього потрібно та які ресурси впливу ви вже маєте? 

• Які ресурси для вирішення проблем ви можете залучити або які нові ідеї та способи використати? 

Трансформувати свою діяльність 

Слід подумати над тим, як можна адаптувати практики навчання та викладання, аби зробити їх більш релевантними, ефективними та комфортними в теперішніх умовах. Наприклад, включити вправи для саморегуляції чи пошуку ресурсу в план уроку, дізнатися у класного керівника про нових учнів у класі тощо. 

Інвестувати у професійні та особисті стосунки 

Включеність у спільноту, підтримка близьких та однодумців допомагають пережити стресову ситуацію, пов’язану з війною, крім того, соціальна підтримка допомагає відновити життєву безперервність. Варто розбудовувати коло своїх професійних контактів, долучатися до професійних спільнот та платформ обміну досвідом. Корисно приділяти достатньо часу спілкуванню з близькими та друзями, підтримувати емоційний зв’язок, піклуючись одне про одного. 

Розставляти пріоритети та ставити чіткі цілі

Кожного дня або тижня слід скласти перелік завдань для виконання (не більше десяти). Після цього важливо визначити пріоритетність кожного з них, сформувавши своєрідний «рейтинг» задач. На наступному кроці необхідно виокремити три найважливіших завдання та зосередити основні зусилля на них. При формулюванні цілей важливо враховувати різні сфери життя та їх відповідність цінностям особистості. Формуючи власні цілі, варто пам’ятати, що вони повинні бути конкретними, вимірними, досяжними, актуальними та своєчасними. 

Хвалити та винагороджувати себе 

Важливо навчитися відзначати свої маленькі та значні успіхи. Щодня та / або щотижня необхідно аналізувати прогрес у досягненні цілей, фіксувати основні моменти у записнику. Обов’язково слід винагородити себе за завершену справу. 

Знаходити час для відпочинку 

Через необхідність адаптувати навчальні матеріали та збільшення робочого навантаження межі робочого та особистого часу часто стираються, і переключитися стає дедалі складніше. Варто змінювати види активності, знаходячи баланс між інтелектуальною працею та фізичною активністю. Слід визначити час, який приділяється тільки собі та близьким – це може бути декілька годин зранку та ввечері. 

Визначити та використовувати ресурси для відновлення 

У ситуації стресу вміння поповнювати власні ресурси є найважливішим, тож потрібно прислуховуватися до себе і визначати джерела своїх ресурсів. Кожній людині притаманна власна унікальна комбінація ресурсів боротьби з несприятливими обставинами. Слід визначити, що допомагає відновити емоційну рівновагу: тілесні практики, заняття творчістю, читання, музика, спілкування, прогулянки тощо та регулярно приділяти час цим заняттям.