Атака брейнротів: що це за новий тренд і чим він загрожує
дітям?
«Тун тун тун саур… бр бр пататім… тріпі тропі тропа тріпа… бонека амбалабу».
Як у фантастичних оповіданнях, де дітей зачарували чи змінили прибульці й вони
розмовляють невідомою дорослим мовою, цьогоріч дедалі частіше можна почути такі
загадкові розмови від школярів. Що воно таке брейнрот? Чому вони так захопили
дітей? До чого тут ШІ? Звідки така жахлива назва: перекладається з англійської
як «мозкова гниль»? Чи може розвинутися залежність від інтернет-тренду та гри
за його мотивами? Відповідає дитяча психологиня Юлія Борисова.
Підліткова культура… для найменших
Безглузді фрази, якими обмінюються діти, немов утаємничені, позбавлені
логіки візуальні образи (акула на трьох ногах та в кросівках Nike). Ролики на цю тему в TikTok, ігрові сеанси, на яких діти кричать і плачуть, а потім
викладають відео «Як плаче братик, у якого вкрали брейнрот» — усе це лякає
батьків. Або викликає реакцію: не хочу знати про ці нісенітниці. Сучасні діти
цьому навіть раді, адже орієнтуються на однолітків, а не на дорослих. Вони з
пелюшок дивилися відео про однолітків-блогерів, грали з незнайомими дітьми з
усього світу в онлайн-ігри, ще не вміючи читати, надсилали голосові
повідомлення, аби порадитися щодо домашки чи прокачки персонажа. Ось перша
причина популярності брейнротів: у попередніх поколінь інтерес до ровесників
починав переважати над іншими лише в підлітковому віці. Цьому ж віку
відповідали сленг та підліткова субкультура, які є захистом від дорослого
світу, паролем для своїх. Те саме відбувається із сучасними дітьми. Оскільки
орієнтація на однолітків у покоління Альфа була дуже ранньою, потребу в таємній
(для дорослих) мові, жартах, культурі вони відчувають мало не з першого класу.
Абсурд без натяків
У брейнротах є дещо дитяче, казкове, абсурдне. Чи сміялися б тинейджери над мемом, у якому немає іронії чи натяків? Навряд. А малеча, якій адресовані казки про гігантів та монстрів і яка любить нісенітниці, «читання-реготання», відреагує на дивне поєднання банана та орангутанга в одній істоті? Авжеж. Це ті самі діти, які перебирають поп-іт та веселкові пружинки. Більшість антистресорів, що їх так цінують «альфи», учні початкової школи колись вважали б надто простими, «чимось для дошкільнят».
