Всесвітній день без тютютну
Всесвітній день без тютюну

Всесвітній день без тютютну
У рамках Тижня безбар’єрності психологічна служба ліцею провела просвітницько-рефлексивну зустріч з педагогічними працівниками.
🔹 Захід розпочався зі вступного слова психолога та ознайомлення з поняттям безбар’єрності.
🔹 У просвітницькому блоці було висвітлено основні принципи інклюзії, типові бар’єри в освіті, а також обговорено реальні кейси.
🔹 Під час анкетування учасники оцінили власну поінформованість та висловили думки щодо потреб у створенні доступного освітнього простору.
🔹 У форматі рефлексивного кола «Я – агент змін» педагоги поділилися власними враженнями, ідеями та зобов’язаннями щодо впровадження принципів безбар’єрності у своїй діяльності.
Захід сприяв формуванню толерантного, відкритого й підтримувального професійного середовища в колективі.
З 19 до 25 травня 2025 року в Україні проводиться перший Національний тиждень безбар'єрності, ініційований Міністерством культури і стратегічних комунікацій спільно з Міністерством розвитку громад та територій України та Радником — уповноваженим Президента України з питань безбар'єрності.
Захід спрямовано на формування в українському суспільстві культури безбар'єрності через підвищення обізнаності, мотивацію до змін та популяризацію позитивних прикладів рівності можливостей для всіх суспільних груп.
Тиждень проходитиме під гаслом «Безбар'єрність — це коли можеш», кожен день якого присвячено окремому аспекту безбар'єрності в сучасному українському суспільстві.
Тиждень безбар'єрності проводиться в рамках реалізації Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору в Україні на період до 2030 року, ініційованої Першою леді України Оленою Зеленською.
Більше про складові безбар’єрності та про усунення будь-яких бар’єрів для різних груп людей на всіх рівнях читайте в «Довіднику безбар’єрності».
Безбар’єрність — це концепція, що передбачає створення умов, за яких усі люди, незалежно від їхніх фізичних, сенсорних, інтелектуальних чи інших особливостей, мають рівний доступ до різних аспектів суспільного життя. Це шлях до створення комфортного середовища, де немає обмежень і кожна людина має змогу реалізувати свій потенціал.
Нагадаємо, 2021 року за ініціативи першої леді України Олени Зеленської ухвалено Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. У квітні Кабінет Міністрів України оновив цю Національну стратегію та затвердив План заходів на 2025-2026 роки з її реалізації.
Джерело: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3994601-v-ukraini-startuvav-nacionalnij-tizden-bezbarernosti.html
Для дітей та підлітків: як уникнути небезпеки?
Не діліться особистою інформацією в інтернеті.
– Ніколи не публікуйте свої контактні дані, адресу, школу або іншу персональну інформацію в соціальних мережах.
– Якщо незнайома особа пише вам у месенджерах або соцмережах, не відповідайте на її повідомлення.
Остерігайтеся підозрілих знайомств.
– Не погоджуйтеся на зустрічі з незнайомцями, які обіцяють легкі гроші, подарунки чи інші вигоди.
– Уникайте спілкування з тими, хто пропонує “цікаву роботу”, особливо якщо вона стосується збору інформації про військові об’єкти, зйомки фото/відео, передачі речей чи грошей.
Зважайте на підозрілі завдання.
– Якщо вас просять щось сфотографувати чи записати (мости, дороги, об’єкти інфраструктури), це може бути спроба залучити вас до незаконної діяльності.
– Подібні дії підпадають під статтю 111 Кримінального кодексу України (державна зрада) або статтю 258-3 (створення терористичної групи).
Не передавайте підозрілі пакунки.
– Якщо незнайома особа просить передати пакет чи інші речі, категорично відмовляйтеся.
Розумно ставтеся до інформації.
– Не довіряйте всьому, що читаєте в інтернеті. Деяка інформація може бути фейковою та створена, щоб викликати недовіру до України.
Завжди розповідайте батькам або вчителям
– Якщо вас турбує чиєсь спілкування або поведінка, не тримайте це в секреті. Батьки, вчителі чи правоохоронці можуть допомогти.
Для батьків: як захистити дітей?
Контролюйте активність дітей у соціальних мережах.
– Перевіряйте, з ким вони спілкуються, які сайти відвідують і в яких групах беруть участь.
– Поясніть, що особиста інформація має залишатися приватною.
Обговорюйте ризики з дітьми.
– Розкажіть, як працюють методи вербування: обіцянки грошей, подарунків, цікавих завдань.
– Поясніть, що будь-яке спілкування з підозрілими особами може бути небезпечним.
Навчіть дітей казати “ні”.
– Діти мають знати, що вони можуть і повинні відмовлятися від будь-яких пропозицій, які здаються їм підозрілими.
Встановіть довірливі стосунки.
– Дитина має бути впевнена, що може розповісти вам про будь-які свої проблеми чи підозри.
Слідкуйте за змінами в поведінці.
– Якщо дитина стає закритою, постійно сидить у телефоні чи поводиться дивно, це може бути сигналом про проблему.
Інформуйте про кримінальну відповідальність.
– Поясніть дітям, що за співпрацю з ворогом передбачена кримінальна відповідальність:
– Стаття 111 ККУ (Державна зрада) – до 15 років позбавлення волі.
– Стаття 258-3 ККУ (Створення терористичної групи) – до 10 років ув’язнення.
Звертайтеся до правоохоронців.
– Якщо у вас є підозри, що ваша дитина може стати жертвою вербування або перебуває в небезпечному середовищі, звертайтеся до поліції чи СБУ за номером 102 або через спеціальні гарячі лінії.
Що робити, якщо дитина вже стала жертвою вербування?
Не панікуйте.
– Підтримуйте дитину, пояснюйте, що ви готові допомогти їй.
Зверніться до правоохоронців.
– Розкажіть про ситуацію до поліції або СБУ. Ваша відкритість може допомогти уникнути кримінальної відповідальності для дитини.
Поясніть наслідки.
– Говоріть чесно, які наслідки можуть бути, якщо дитина погодиться виконати вимоги зловмисників.
Пам’ятайте: профілактика — найкращий захист!
Спільна робота батьків, дітей, вчителів та правоохоронців допоможе захистити наших дітей від небезпеки вербування та забезпечити їхнє безпечне майбутнє.
Джерело: https://bakhmach-mr.gov.ua/news/1738661822/
Місяць обізнаності про ментальне здоров’я.
Понад третина українців відчуває розчарування (39 %) і безсилля (35 %). Майже вдвічі більше – напруженість (61 %) і втому (59 %). Такий топ емоцій показало останнє соціологічне дослідження «Ти як?».