Як розуміти й виправляти дитячу брехню

♦️З'ясуйте причину брехні

Запитайте себе, чому дитина вирішила збрехати: страх покарання, бажання привернути увагу чи уникнути відповідальності.

♦️ Створюйте атмосферу довіри

Дитина повинна відчувати, що може розповісти правду без страху бути приниженою чи покараною.

♦️Не лякайте покараннями

Страх перед суворими наслідками часто змушує дітей брехати. Замініть покарання на спокійне обговорення.

♦️ Хваліть за чесність

Коли дитина каже правду, навіть у складній ситуації, обов’язково похваліть її за це.

♦️ Не ставте дитину в ситуацію вибору між правдою і страхом

Наприклад, замість "Ти розбив чашку?" скажіть: "Я бачу, що чашка розбита. Давай разом її приберемо".

♦️ Будьте прикладом

Діти наслідують батьків. Якщо ви брешете, навіть у дрібницях, вони теж можуть вважати це прийнятним.

♦️ Поясніть наслідки брехні

Розкажіть, як брехня може зруйнувати довіру і призвести до втрати поваги.

♦️ Розвивайте емоційний інтелект

Допоможіть дитині розпізнавати і справлятися зі своїми емоціями, щоб уникнути потреби вдаватися до брехні.

♦️Уникайте надмірного тиску

Не створюйте ситуацій, у яких дитина може відчути, що брехня — єдиний вихід.

♦️ Підтримуйте дитину у важких ситуаціях

Якщо дитина збрехала через страх чи сором, допоможіть їй знайти правильний спосіб вирішення проблеми.

♦️ Ставте відкриті питання

Наприклад: "Що сталося?" замість "Чому ти це зробив?" Це спонукає дитину розкритися.

♦️Обговорюйте цінність правди

Розкажіть історії чи приклади, які підкреслюють важливість чесності.

♦️ Не реагуйте агресивно на брехню

Спокійна реакція допоможе дитині зрозуміти свою помилку без страху.

♦️Створіть правила у сім’ї

Наприклад, правило "У нашій сім'ї ми завжди говоримо правду", яке підтримуватимуть усі члени родини.

♦️ Зробіть правду вигіднішою за брехню

Наприклад: "Якщо ти скажеш правду, ми разом знайдемо рішення, а якщо ти збрешеш, доведеться все виправляти самому".

♦️ Розкажіть про власний досвід

Поділіться, як ви колись збрехали і чому це було неправильно.

♦️ Визначте способи компенсації за брехню

Допоможіть дитині виправити ситуацію: наприклад, вибачитися або виправити свою помилку.

♦️ Уникайте ярликів

Не називайте дитину брехуном. Це може закріпити у неї відчуття, що вона завжди така.

♦️ Навчайте дитину говорити про свої потреби

Іноді брехня — це спосіб привернути увагу. Навчіть дитину просити про допомогу або виражати свої бажання словами.

♦️Підтримуйте позитивну атмосферу у родині

У гармонійній обстановці дитина рідше відчуває потребу брехати.

Використані джерела: https://www.facebook.com/groups/4497256720291238?locale=uk_UA

Всесвітній день людей з вадами мовлення

Щороку 22 жовтня світ відзначає Всесвітній день людей з вадами мовлення — день, покликаний привернути увагу суспільства до проблем, з якими стикаються люди, котрі мають мовленнєві порушення. Це не лише день підтримки, а й нагода нагадати кожному з нас про цінність толерантності, розуміння та рівних можливостей.

Мовлення — одна з найважливіших форм спілкування. За його допомогою ми передаємо думки, почуття, будуємо стосунки. Проте для людей із порушеннями мовлення цей процес часто стає складним і навіть болісним. Дитина, яка не може правильно вимовити звуки чи висловити думку, нерідко стикається з нерозумінням, насмішками, відчуттям ізоляції. Саме тому важливо створити дружнє, підтримувальне середовище, де кожен має змогу розвиватися у власному темпі та відчувати себе прийнятим.

У цей день важливо говорити про те, що мовленнєві порушення — не вирок. Сучасна логопедична допомога, індивідуальні заняття, підтримка батьків і педагогів дають чудові результати. Головне — не залишати дитину наодинці з проблемою.

Пам’ятаймо: кожна дитина — унікальна. Вона має право на спілкування, на самовираження, на любов і розуміння. І саме наше завдання — створити для неї простір, де вона зможе розкритися, відчути власну значущість і впевненість у собі.

Нехай цей день стане нагадуванням усім нам про важливість підтримки, людяності та взаємоповаги.

 21 жовтня - Міжнародний день академічної доброчесності Академічна доброчесність за визначенням Міжнародного центру академічної доброчесності - це дотримання п'яти фундаментальних цінностей: чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність та відвага до дій.

Джерело інформації: https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fwww.knu.edu.ua%2Fnovini%2F21-zhovtnya-mizhnarodnyy-den-akademichnoi-dobrochesnosti&psig=AOvVaw2br7j3Eo44kyBBu4PR-s6V&ust=1761128778134000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=0CAMQjB1qFwoTCOij0ZiKtZADFQAAAAAdAAAAABAE

 Безпека дитини в інтернеті: що варто знати батькам

Упродовж жовтня в Україні триває місячник кібербезпеки – ініціатива, спрямована на підвищення обізнаності щодо цифрових загроз та важливості безпечного користування Інтернетом.

❗ Питання безпеки в мережі щороку набуває значимості. Інформаційна безпека стосується захисту життєво важливих інтересів людини. Неправдива, неповна, невчасна інформація може нанести шкоду.

У зоні особливого ризику перебувають діти. Дуже часто вони не можуть правильно зреагувати на матеріали з мережі з різних причин. А безконтрольний доступ дітей до інтернету може мати негативні наслідки для них. 

Батькам варто навчити дітей правилам користування Інтернет-мережею. Пропонуємо вашій увазі поради "Як навчити дітей безпеці у віртуальному світі": 

🔹 не давати нікому своїх паролів;

🔹 не надавати особистої інформації поштою чи в чатах без нагальної на те потреби;

🔹 повідомляти про ситуації в інтернеті, які вас непокоять (погрози, файли певного місту, пропозиції); 

 🔹 не викладати фото квитків, на яких видно штрих-код чи QR-код;

🔹 не скачувати та не встановлювати невідомі програми за посиланнями, навіть якщо їх надали друзі;

🔹 встановлюючи перевірені програми, контролювати, щоб на ПК не додались небажані програми;

🔹не переглядати інформацію за невідомими посиланнями (друзі, які ними діляться можуть не підозрювати про загрозу);

🔹 не відкривати листи-спам, вони можуть містити віруси;

🔹 відмовлятися від зустрічей із випадковими людьми, з якими познайомилися в онлайні;

🔹 не ділитися своїми фото з незнайомцями;

🔹 не реагувати на непристойні та грубі коментарі, адресовані вам.

Ознайомитися з посібником для батьків «Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі» https://surl.li/hgxvhq

#Кібербезпека 

Джерело інформації: https://www.facebook.com/?locale=uk_UA

 

Європейський День боротьби з торгівлею людьми

18 жовтня – День, який оголошений Європейським днем боротьби з торгівлею людьми, був започаткований 18 жовтня 2007 року. Такий день необхідний для консолідації діяльності та підвищення рівня обізнаності з найдавнішим негативним феноменом - торгівлею людьми, особливо жінками і дітьми. Не байдужість громадськості до цього явища і візуалізація проблеми на глобальному рівні - запорука успішної боротьби з цією проблемою.

Нагадаємо, що 17 листопада 2005 року була підписана Конвенція Ради Європи «Про боротьбу з торгівлею людьми». Пару років опісля Європейський Парламент одностайно прийняв звіт «Стратегії запобігання торгівлі жінками і дітьми, які є вразливими до сексуальної експлуатації». Прийняття цього звіту Членами Європейського Парламенту спонукає країни - члени ЄС вживати більше заходів для боротьби з торгівлею людьми і покращувати захист прав потерпілих осіб.

Країни, що ратифікували Конвенцію Ради Європи «Про боротьбу з торгівлею людьми» вдосконалюють систему надання допомоги потерпілим за коштами державних структур, процедури розгляду судових справ, координують діяльність силових відомств у сфері протидії торгівлі людьми з боку відповідних державних установ.

Людина - не товар! Цінність людського життя - не предмет торгівлі!

 Булінг у школі — це не просто дитячі пустощі чи «звичайна» бійка, це глибока рана, яка залишає шрами на все життя. Батьки/опікуни та вчителі повинні уміти вчасно розпізнавати тривожні сигнали, підтримувати дитину, створювати безпечне середовище та вчити дітей поважати одне одного.

Булінг може проявлятися як:

фізична агресія — штовхання, підніжки, удари, бійки;

образлива поведінка — образливі погляди, жести, міміка;

психологічні маніпуляції — поширення чуток, ізоляція від колективу, ігнорування, погрози чи шантаж;

посягання на особисті речі — крадіжки, пошкодження або знищення особистих речей, вимагання грошей;

образи в інтернеті — приниження, погрози або поширення образ у соцмережах, месенджерах тощо.

Батьки мають обов’язково втрутитися, якщо їхня дитина зазнає цькування.

«Не контактуйте із нападником. Також не варто радити своїй дитині “давати здачу”. Це, з одного боку, перекладає відповідальність на мішень булінгу, а з іншого — особливо в старших класах, коли булінг більш витончений і прихований, раптовий спалах агресії з боку вашої дитини зробить саме її винуватою та “неадекватною” в очах вчителя. Покажіть дитині, що ви на її боці та допоможете розібратися. І ні в якому разі не транслюйте упередження про те, що цькують “слабаків” або що “це природний етап дорослішання”», — радить Настя Мельниченко (Nastya Melnychenko), аспірантка Інституту соціальної та політичної психології, гостьова дослідниця департаменту психології Принстонського університету, яка досліджує булінг в Україні, розробниця онлайн-курсів «Школа без цькувань. Учителю» та «Школа без цькувань. Батькам», авторка книги «Зрозуміти (і здолати) булінг».

Детальніше про те, як допомогти дитині — у картках

Поради експертки Насті Мельниченко, як школа може протидіяти булінгу ще до його появи, читайте на сайті ЦГЗ: https://tinyurl.com/u9fjtbuz

 

Практичні поради, як впоратися з панічною атакою

Кожен із нас може часом почуватися вразливим чи вразливою, відчувати тривогу, проживати травматичні ситуації та внаслідок цього — панічні атаки. Центр громадського здоров’я прагне вкотре нагадати: у складні періоди особливо важливо дбати про себе і звертатися по допомогу, якщо відчуваєте, що не справляєтеся. 

Що таке панічна атака 

Панічна атака — це раптовий напад сильного страху або тривоги, який супроводжується інтенсивними фізичними реакціями, як-от:

• задишка; 
• прискорене або ускладнене дихання; 
• відчуття непритомності; 
• прискорене серцебиття та стиснення у грудях; 
• відчуття, ніби людина «застрягла» й не може рухатися; 
• світло здається яскравішим та інтенсивнішим та інше.  

Якщо у вас трапилася одна панічна атака — це не є ознакою психічного розладу. Можливо, ви перевтомилися й потребуєте турботи. Проте якщо напади стаються регулярно або ви помітили інші тривожні симптоми, варто звернутися по психологічну допомогу. 

Що робити під час панічної атаки 

Коли трапляється напад паніки, може здатися, що ви втрачаєте контроль, переживаєте серцевий напад чи навіть помираєте. 

Пам’ятайте: панічна атака обов’язково закінчиться. До 20 хвилин — і вона мине. Дуже рідко напад триває довше. 

Ось кілька сценаріїв, як допомогти собі в цю мить. Ви можете адаптувати техніки для себе чи комбінувати їх: 

• глибоко й повільно дихайте животом, зосереджуючись на кожному вдиху й видиху. Ви також можете дихати «квадратом». Розпочніть з чотирисекундного видиху, затримайте дихання на чотири секунди, зробіть чотирисекундний вдих, знову затримайте дихання на чотири секунди. Повторіть цикл кілька разів;  
• знайдіть спокійне, безпечне місце. Певні звуки та світло можуть посилювати панічні атаки. Вийдіть із галасливої кімнати, притуліться до найближчої стіни, сядьте на лавочку. Так ви зможете легше зосередитися на диханні чи інших стратегіях подолання паніки; 
• прогуляйтеся або виконайте легкі фізичні вправи, розімніться. Прогулянка може допомогти вивести вас зі стану стресу, а ритм ходьби — стабілізувати дихання. Регулярні ж заняття спортом можуть із часом зменшити тривожність загалом та сприяти зменшенню кількості чи інтенсивності панічних атак; 
• поділіться переживаннями й досвідом. Якщо панічні атаки часто відбуваються в одному місці, до прикладу, на робочому місці, розкажіть про цей досвід людині, якій довіряєте. Поясніть їй, якої допомоги потребуєте, якщо атака трапиться знову; 
• якщо панічна атака відбувається в безпечних умовах, використайте техніку 5-4-3-2-1. Панічні атаки можуть викликати стан відірваності від реальності — настільки інтенсивним є внутрішнє відчуття тривоги. Допомогти заземлитися може техніка 5-4-3-2-1. Виконуйте наведені нижче кроки повільно та ретельно.  

Почергово:  

• подивіться на п’ять різних предметів (вікно, дзеркало, телефон тощо), ненадовго зосередьте думки на кожному з них; 
• прислухайтеся до чотирьох окремих звуків — подумайте, звідки вони долинають, чим відрізняються; 
• торкніться трьох предметів (стіл, піджак, ручка тощо), відчуйте їхню текстуру, температуру, подумайте, для чого їх використовують; 
• визначте два різних запахи — це може бути запах кави, мила або прального засобу на вашому одязі; 
• подумайте про один смак, який ви вже відчуваєте або можете відчути: зверніть увагу на присмак у роті або скуштуйте цукерку чи жуйку. 

Ви важливі, ваші переживання та емоції важливі. Турбуйтеся про своє психічне здоров’я. 

ДЖЕРЕЛО ІНФОРМАЦІЇ: https://phc.org.ua/news/praktichni-poradi-yak-vporatisya-z-panichnoyu-atakoyu?fbclid=IwY2xjawNZ2t5leHRuA2FlbQIxMABicmlkETFWR2dxUGxnWU1FZHh5NHZBAR7jVl_HloJvk7X_peTPPfqperzMOzJGuNEX0idZdqglaw6zwKgH7qdlOeVtng_aem_zt00CNCpQcxIQjX0q_WOuw