Травмачутливість у закладах освіти.
Кожного року в допомогу дітям, освітянам, родинам важливим є нагадування про травмачутливість. Про те, до чого саме зараз ми маємо бути уважними. Цього року після спілкування з дітьми та дорослими ми з психологинею Світлана Ройз підготували кілька важливих – насправді, очевидних, порад.
Нам складно говорити про загальну безпеку. Але саме час – про створення простору, де в небезпечних умовах усі почувалися б більш захищено та комфортно. Поради для закладів освіти:

ПРОСТІР

Колір стін класів та приміщень — спокійні та легкі відтінки кольору, бажано без малюнків, вензелів тощо.

Важливо створювати куточки «тиші» — місця, де дитина може відпочити від шуму чи світла, з мінімумом подразників.

Помірне умеблювання — велика кількість шаф створює почуття замкнутого простору.
Ми розуміємо, що ремонтні роботи у закладах освіти завершилися, стіни пофарбовані й меблі розміщені. Але можливо ви врахуєте цю пораду надалі.

ВІЗУАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

Не перевантажуйте простір плакатами та великими малюнками. У класах та приміщеннях, де перебувають діти, варто уникати надлишку яскравих плакатів та хаотичних зображень, винятки — роботи дітей. Візуальний шум посилює тривогу.

Використовуйте зрозумілу навігацію: піктограми, кольорові позначки, прості інструкції - під час переживання стресу діти можуть втрачати відчуття орієнтації в просторі.

ЗВУКОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ

Краще використовувати мелодійний або м’який дзвоник замість різкого, гучного. Різкий звук може спровокувати різку емоційну реакцію дитини.

Сигнал повітряної тривоги – краще, щоб це був не звук сирени, а повідомлення йшло по гучномовцю спокійним, знайомим для дітей голосом. Голосом фіксуємо початок повітряної тривоги та скеровуємо до укриття. Після відбою —фіксуємо слова – загроза минула. Ми в безпеці. Це дає відчуття завершеності процесу.

Варто уникати гучної трансляції музики під час заходів та перерв. У багатьох закладах освіти введена ця практика. Для дітей це може підсилювати навантаження.

За потреби надати дітям можливість користуватися навушниками чи берушами під час перерв.

Слід ретельно підбирати аудіо- та відеоматеріал для демонстрації дітям — без гучних звуків, сигналів тривог тощо.

ФІЗИЧНІ ПОТРЕБИ

Нагадуйте дітям про не необхідність пити воду. Зверніть увагу — дітям потрібен доступ до питної води.

Пам'ятайте — у дітей переважає рухова активність.

Поважайте потреби дитини щодо вбиральні.

Враховуйте — для приймання їжі дитині має бути достатньо часу під час перерви.

Провітрюйте приміщення — нестача кисню негативно впливає на дитину.

Забезпечуйте чергування занять та активностей з відпочинком.

ВЗАЄМОДІЯ І ПІДТРИМКА

Повага до дитини — скільки років їй би не було 2 чи 18 ).
Взаємоповага дорослих — педагогів та батьків.

Фізичний контакт (обійми, дотики) – не всі готові до такого, про це важливо наголошувати при спілкуванні з дітьми та дорослими.

Можливо, розробити сигнал — жест, яким дитина показує, що їй потрібна підтримка.

Діти орієнтуються не тільки на те, що ми говоримо, а й на те, ЯК саме ми з ними спілкуємося. Наш голос — впевненість, коректна гучність, темп, повага, доброзичливість — те, що стабілізуватиме стан дитини.

Використовуйте чіткі, короткі, зрозумілі й передбачувані інструкції. Це допомагає знизити тривогу. Можливо, підготувати алгоритми дій у кризових ситуаціях, наочні плакати.

Буде прекрасно, якщо в подачі матеріалу ви зможете використати різні канали сприйняття: усне пояснення + написаний алгоритм + піктограма. Це підтримає дітей із різними способами обробки інформації.

Перед початком навчального року варто створити анкету, яку близькі дорослі можуть заповнити. Вказати те, що важливо знати класному керівнику, щоб подбати про дитину: зміни в родині, можлива алергія, які реакції у дитини можуть бути, що може допомогти в різних ситуаціях.
У закладі освіти дитина проводить більшу частину дня. Нехай цей простір буде для дорослих та дітей комфортним.
Джерело інформації: https://www.facebook.com/Nadiya.Leshchik?locale=uk_UA