Поліція закликає: зачепінг – не гра, а смертельний ризик!

З початку року в Україні зафіксовано 8 випадків зачепінгу, внаслідок яких постраждали 9 дітей.

Заради кількох секунд відео чи екстриму підлітки наражають себе на смертельну небезпеку! Але варто пам’ятати: електричний струм, падіння чи зіткнення з перешкодами майже ніколи не дають другого шансу.

Чому зачепінг – це не круто, а смертельно небезпечно?

Напруга до 27 000 вольт, навіть якщо не торкатися дротів, удар струмом може бути миттєвим.

Падіння з висоти – один різкий рух, і життя може змінитися назавжди.

Зіткнення з перешкодами – мости, тунелі, опори зі швидкістю 60-100 км/год - це фатально.

Що робити, якщо ви помітили людину на вагоні чи підніжці транспорту?

Повідомте чергового вокзалу або працівників залізниці.

Зателефонуйте на гарячу лінію Укрзалізниці: 0 800 503 111 (безкоштовно).

Викличте Національну поліцію (102) або ДСНС (101).

Запам’ятайте місце події для точної передачі інформації службам.

Батьки, ваша уважність – запорука безпеки дітей!

Говоріть із підлітками про небезпеку зачепінгу.

Стежте за контентом у їхніх соцмережах – екстремальні відео можуть штовхати на ризик із летальними наслідками.

Звертайте увагу на нові інтереси дитини – різка захопленість транспортом чи екстремальними відео може бути сигналом.

Підлітки, задумайтеся!

Лайки у соцмережах нічого не варті, якщо поставити на карту власне життя.

Якщо друзі пропонують зачепінг – скажіть «ні»!

Бачите, що хтось планує небезпечну поїздку? Повідомте дорослих або зателефонуйте 102. Ваша уважність може врятувати чиєсь життя!

Ювенальна поліція України.

 

Емоційне вигорання: причини, симптоми, стадії та як боротися з ним

Зміст 

1. Що таке емоційне вигорання?
2. Які причини емоційного вигорання?
3. Симптоми емоційного вигорання
4. Як зрозуміти, що в тебе емоційне вигорання?
5. Стадії емоційного вигорання
6. А може у мене депресія, а не вигорання?
7. Емоційне вигорання: як боротися?
8. Як розповісти керівнику, що у вас вигорання на роботі?
9. Як не допустити повторного вигорання?

Що таке емоційне вигорання?

Емоційне вигорання — це стан фізичного, психічного та емоційного виснаження, який спричиняє надмірний та хронічний стрес. Він не минає після вихідних, відпочинку чи виконання усіх-усіх задач.

Причиною емоційного вигорання часто є робота. Однак не лише. Люди, які відчувають напруження через життєві виклики, не мають достатньо підтримки, теж можуть мати вигорання. Воно трапляється і поза стінами офісу, наприклад, з мамою, яка доглядає дітей, або ж людиною, що опікується літніми батьками та роками не має нормального перепочинку. 

Крім того, вигорання може бути спричинене й стилем життя та особистісними рисами. Важить те, як людина проводить вільний час, як відновлюється. Саме у відпочинку, точніше його недостатку або низькій якості, іноді варто шукати причину вигорання. Світогляд людини та її сприйняття життєвих змін теж дуже впливає на ймовірність розвитку вигорання. 

Які причини емоційного вигорання?

• Тривалий вплив стресу, що призводить до виснаження.
• Накопичення негативних емоцій без можливості їх екологічно проявляти.
• Брак визнання чи справедливої винагороди за роботу, зворотного зв’язку або ж надто високі очікування.
• Відсутність близьких підтримуючих стосунків, допомоги або неможливість попросити про неї.

Профілактика дискримінації за ознакою статі в освітньому процесі

Гендерна рівність – це одна з ключових цінностей сучасного суспільства. Освітній процес у школі має бути вільним від будь-яких проявів дискримінації за ознакою статі, забезпечуючи рівні права та можливості для всіх учнів та учениць. Важливо не лише запобігати випадкам гендерної нерівності, але й активно впроваджувати стратегії, спрямовані на усунення стереотипів та виховання поваги між статями.

Причини та наслідки дискримінації за ознакою статі

Гендерна дискримінація може проявлятися у різних формах, зокрема:

• нерівні можливості для навчання та розвитку;

• упереджене ставлення вчителів і учнів;

• гендерні стереотипи у підручниках і навчальних матеріалах;

• нерівномірний розподіл позакласних активностей;

• сексуальні домагання або психологічний тиск.

Наслідками таких явищ можуть бути низька самооцінка учнів, обмеження їхнього потенціалу, зменшення кількості дівчат у сферах науки, техніки та управління, а також загострення соціальної нерівності.

Згідно з даними ЮНЕСКО, гендерна дискримінація в освіті знижує рівень залученості дівчат у технічні та природничі науки, а також створює бар'єри для подальшого кар'єрного зростання (ЮНЕСКО, 2021).

Методи профілактики гендерної дискримінації

Для запобігання гендерній дискримінації у школі необхідно впроваджувати наступні методи:

1. Розвиток гендерно чутливого освітнього середовища. Важливо використовувати гендерно нейтральні підручники, уникати стереотипних образів у навчальних матеріалах та звертати увагу на рівномірний розподіл можливостей.

2. Освіта та підготовка педагогічного складу. Вчителі повинні проходити тренінги щодо гендерної рівності та вміти розпізнавати прояви дискримінації. Наприклад, організація навчальних програм за підтримки ООН Жінки допомагає підвищити рівень обізнаності викладачів (ООН Жінки, 2020).

3. Проведення освітніх заходів. Організація уроків, семінарів та відкритих дискусій на тему гендерної рівності допоможе підвищити обізнаність учнів.

4. Залучення батьків до виховання толерантності. Спільні заходи з батьками сприятимуть зміцненню правильних установок у сім’ї.

5. Розвиток програм менторства. Важливо надавати дівчатам і хлопцям рівні можливості для розвитку їхніх здібностей у різних сферах.

Одним із ключових заходів у напрямку боротьби з гендерною дискримінацією є акція "Жінки, знайте свої права". Її мета – підвищити рівень правової обізнаності серед дівчат, жінок, а також всієї шкільної спільноти.

Цілі акції

• Ознайомити учнів та учениць із правами жінок у різних сферах життя.

• Пояснити механізми захисту від дискримінації.

• Сформувати критичне мислення щодо гендерних стереотипів.

• Надихнути молодь боротися за рівні можливості у майбутньому.

Формати проведення акції

1. Лекції та семінари за участю правозахисників, соціологів та психологів.

2. Круглі столи та дебати на теми гендерної рівності.

3. Перегляд фільмів та обговорення гендерних проблем у суспільстві.

4. Конкурси творчих робіт (есе, малюнки, плакати) на тему прав жінок.

5. Ролі моделі успішних жінок – зустрічі з жінками-лідерами у різних сферах діяльності.

Акція "Жінки, знайте свої права" є важливим кроком на шляху до побудови справедливого та рівноправного суспільства, де кожна людина, незалежно від статі, може реалізувати свій потенціал без обмежень та дискримінації. Подібні заходи вже успішно впроваджуються в європейських країнах за підтримки Європейської комісії з прав людини (European Commission, 2021).

Профілактика дискримінації за ознакою статі в освітньому процесі є важливою частиною формування суспільства рівних можливостей. Участь у заходах, таких як "Жінки, знайте свої права", допомагає молоді усвідомити свої права та боротися за гендерну рівність. Лише спільними зусиллями освітян, учнів, батьків і громади можна створити середовище, вільне від стереотипів та нерівності.

Джерела інформації:

1. ЮНЕСКО (2021). "Гендерна рівність у сфері освіти". URL: https://unesco.org/gender-equality

2. ООН Жінки (2020). "Освітні програми з гендерної рівності". URL: https://unwomen.org/education

3. European Commission (2021). "Gender Equality Policies in Education". URL: https://ec.europa.eu/gender-equality

 

Жінки, знайте свої права!

У рамках виконання Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» впродовж лютого – березня проходить щорічна регіональна інформаційно – просвітницька акція «Жінки, знайте свої права!». Її метою є підвищення рівня обізнаності жінок щодо їх прав, поінформованості про шляхи попередження та інструментів протидії дискримінації за ознакою статі, забезпечення рівних прав і можливостей чоловіків і жінок, попередження та зупинення усіх форм насильства стосовно жінок і дітей, торгівлі людьми, розвитку жіночого лідерства у всіх сферах та на всіх рівнях.

Українська держава в процесі розбудови нового суспільного та державного устрою підтвердила свою прихильність до демократичних принципів, серед яких одним з основоположних є принцип рівності жінок і чоловіків.

Політична воля до досягнення ґендерної рівності в суспільстві, подолання всіх форм дискримінації за ознакою статі закріплена Конституцією України і законодавчо забезпечена. Підтвердженням цьому є приєднання України до Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок – найважливішого базового документу, який регламентує діяльність держави у сфері формування та реалізації
політики рівних прав і можливостей.

Чимало жінок не усвідомлюють своїх прав, не знають про рух на їх захист і розглядають систему прав людини, як щось абстрактне, що їх не стосується. Хоча активна діяльність, у першу чергу, таких міжнародних організацій як ООН, МОП, ОБСЄ та ін., упродовж останніх десятиліть зробила права жінок більш окресленими, зараз нагальне завдання полягає у тому, аби зробити їх досяжними.

Жінки і чоловіки мають право на рівність у користуванні й захисті всіх прав людини й основних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній, громадській чи будь-якій іншій сфері. Ці права включають, зокрема:

• право на життя; право на рівність;
• право на свободу й особисту недоторканність;
• право на рівний захист законом;
• право бути вільним від усіх форм дискримінації;
• право на найвищий з досяжних рівень фізичного і психічного
• право на справедливі і сприятливі умови праці;
• право не бути відданим на катування чи інше жорстоке,
  нелюдське чи принизливе поводження чи покарання.

Кожен має право на рівний захист відповідно до закону, без дискримінації за будь-якою ознакою.

Важливо вміти вирізняти та попереджати прояви  дискримінації та ґендерного насильство, а також допомагати  тим, хто від них потерпає. Тисячі жінок, потерпають від різноманітних проявів дискримінації та ґендерного насильства, найчастіше – у власних сім’ях та на роботі.

Багато людей роками терплять це, тому що не знають своїх прав.

За порушення законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків громадяни і посадові особи несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Якщо жінка чи чоловік вважають, що вони стали жертвами дискримінації за ознакою статі чи ґендерного насильства, то вони можуть звернутися зі скаргою чи заявою про порушення своїх прав до:

• Уповноваженого(ої) Верховної Ради України з прав людини;
• Спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту);
• Уповноважених осіб з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування;
• Правоохоронних органів;
• Суду.                       Джерело інформації: snovsk-centr.pmsd.org.ua/novyny/zhinky-znajte-svoyi-prava/